СССР, в картинках... Опции

[olex@]

Смішно та гірко читати ностальгуючі пости від людей, що реально просто не жили в ті часи.
Під словом - жили - я розумію - повністю себе самостійно забезпечували.
Інколи вік має значення, і як людина, що певний час прожила в ту епоху, я повністю підтримую Allex-a. Причому, я навіть можу порівняти життя в 70-80-х на селі, райцентрі, обласному місті та столиці.
Звісно, що у Києві постачання було найкраще, особливо у часи Петра Шелеста. Вже пізніше на гідне утримання родини витрачалася така купа часу, нервів, блату, грошей, що важко собі уявити, що ж залишалося у "сухому остатку" для життя, як такого. Черга - то було найбільш поширене "врємяпровождєніє савєцкого чєловєка". В 7 ранку за молоком до відкриття в найближчий продуктовий на Виборзкій, і не дай Бог, запізнитися. М'ясо - то взагалі, окрема тема. Незрозуміло, звідки, незрозуміло, скільки йому років, незрозуміло, чому лише кістки, незрозуміло, чиє воно і чого має такий колір. Клич - Дають - піднімав всіх з місця і гнав на пошуки. Київський торт - просто ненавиджу. Кожен приїзд додому я радував родину цією смаковиною, але скільки сил та терпіння це коштувало у кінці 70-х знають не всі (якщо вже говорити про кондитерську фабрику Карла Маркса).
Пізніше, вже були заводські розподільники, потрібні знайомства, дружні послуги і т.д. Однак сама торгівельна система - це просто "верх убожества". Я приєднуюся - в топку ті часи.
p/s Мушу визнати, що за смаком масла, сосисок та пельменів я ностальгую до цього часу. Хтозна, може то ностальжі за юністю та студенським гуртожитком, де все це проїдалося та пропивалося за мить?

[Pash]

Одесса 1980-х глазами Яна Берри