Ежедневник для души Опции

[Antrax]

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Дело было вечером, плющило не по детски

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

На краю прірви сиділо двоє. Шо вони там робили ? А хуй його знає. На той момент мені було не стільки цікаво шо вони там роблять, а шо воно за крендєля, що в таку то погоду в шубах і валянках іпашать чай з термосу. І це коли від спеки плавляться пальці на ногах.
Сказати, що я трохи потєрявся, це не сказати нічого. Цигарка плавно звисла на мою щоку і залишила мені на щоці гарячий поцілунок. Один з гарячих фінських парубків повернувся.
Вдруге за хвилину я відчув оргазм небувалої сили.
Уявляете собі орангутанга, якого побрили налисо, дали йому в руки автомата і термоса, натягнули на нього шапку-ушанку і відправили в Ямало-Нєнєцкій округ з експедицією по дослідженню вічної мерзлоти. Ну от десь так виглядало оце от дядько.
"Чё тебе плющить як трюфель ?" - прощебетало воно. Я втретє змусив мого молодшого брата втратити свідомість. Прям секс-марафон якийсь, правда з орангутангом в валянках. Збочинець.
"Закрий рота і йди чайку сьорбни" - він зареготав і я ... прокинувся.

Я завертів головою, як навіжений. Вдома. Сплю. Бля.
Ліжко було мокре, було таке враження шо на нього вилили літрів з 10 якоїсь, я навіть не хотів уявляти якої, рідини.
Тупо гіпнотизуючи місяць за вікном я прикинув, що в ліжко я не ссявся уже років надцять.
"Круто, ліжко можна викидати" - подумав я і пішов шукати собі інше лігвище.
Я згріб з крісла якусь ковдру і почалапав на балкон.

Сонце шкварило як дурне. Я, сидячи на горбу, відмахувався від зграї чи то мух, чи то комашні.
Мої думки були далеко від цього стада грьобаних слонопотамів, шо не давали мені зараз життя.
"От чого так завджи: якщо все добре, то обов'язково знайдеться якась купка гівна, в яку ти обов'язково вступиш. Причому обома ногами. Причому по коліно ...
От було б добре розводити ... гм, опоссумів. А чьо ?
Така собі фермочка десь під Броварами. Тихо, чисто, повітря свіже. розмножуйтесь, бляді, як кролі.
І назвать все це діло так ... "Опоссумна хверма імені Елеонори Іванівни Веєрбах-Льоліної"
Бренд блять, їбаться всраться"
Я аж підскочив від таких феєричних планів.
"Поперло, от же ж поперло. А потім розкручусь, в Київ. Відкрию ще ферм, заживу"
Ото губу закопилив, вік не розігнеться.

Я лежав і посміхався кудись туди, де літають ракети, супутники та інший космічний мотлох.
І хто знає як поверне свій зад Фортуна, улюблена хвойда всього населення Землі, післязавтра чи через 5 хвилин.
Хто знає скільки ще витримає цей балкон і чи не зірветься він від помилки в розрахунках алкоголіка-будівельника. Чи з якого поверху випаде пудова гиря і по чудернацькій траекторії залетить до мене на гостину.

Знає то все Життя, але за останні три століття мало хто бачив те Життя в адекватному стані.
А ті що бачили, тільки прицмокують язиками "Красиве, стерво. Красиве, блять, й бажане те саме, адекватне Життя"

(с) moJo

[Antrax]

е*ать мой лысый череп
что это за новые обои на нолике?