Бузина, Калашніков... що ж це твориться таке?, Хто наступний? Опции

[explosive]

Невідомі вбили журналіста Бузину

Сьогодні, 16 квітня, в Києві на вулиці Дегтярівській біля власного будинку невідомі застрелили журналіста Олеся Бузину. Це підтвердив у своєму Facebook радник глави МВС Антон Геращенко.

"Тільки що на вул. Дегтярівська в районі будинку номер 58 з Форд Фокус темно синього кольору, був розстріляний сумно відомий журналіст Олесь Бузина. Номери на машині були або Латвійські або Білоруські. Точно не українські", - повідомив Геращенко.

Всіх водіїв Києва радник міністра попросив бути уважними і повідомляти про машини з такими прикметами. Вбивство журналіста Геращенко пов'язує з діяльністю Антимайдану.

"Всім, хто мав відношення до організації і фінансування Антимайдану або іншим протиправним діям проти Майдану і відчуває загрозу життю, прохання звертатися в правоохоронні органи, щоб не піти шляхом Калашнікова та Бузини", - пише радник міністра.

[SSSK0]

Я тебя еще раз спрашиваю о каких конкретно мифахо идет речь? Мне не нужны невнятные буковки курсивом. Давай лучше списком.

Последний раз цитирую то, что учат в школе на протяжении много лет... то, что учат на филфаке на нескольких! шевченковских кафедрах

В пантеоне идолов современной Украины «батько Тарас» занимает нынче такое же место, какое в пантеоне идолов советских занимал Владимир Ленин. Призывы «жить по Тарасу», сверять с ним каждый свой шаг (как раньше с Ильичем); торжественные, с участием первых лиц государства, мероприятия, посвященные очередной годовщине со дня рождения «великого Кобзаря»; паломничества на Тарасову гору (похожие на былые очереди в мавзолей); портреты Шевченко в кабинетах больших и малых начальников (точь-в-точь на тех же местах, где раньше висели портреты «вождя мирового пролетариата») — все это характерные приметы украинской действительности; Судьба культа Ленина известна. Он рухнул, как только правда о «великом вожде и учителе» вышла наружу. Ждет ли та же участь культ «великого Кобзаря»? Вряд ли в этом следует сомневаться. В свое время близкий друг Тараса Григорьевича, выдающийся русский ученый Михаил Александрович Максимович считал ненужным даже составление жизнеописания Шевченко. Максимович указывал, что в жизни этого поэта и художника было «столько грязного и безнравственного, что изображение этой стороны затмит все хорошее». К замечанию Михаила Александровича не прислушались. А напрасно. С ним трудно не согласиться. Достаточно только взглянуть на факты.

Ганапольский

А чем Ганапольский не угодил?