ОУН УПА, пару слів Опции

[olex@]

Почав читати топік і, як кажуть, нє асіліл.
Причому не тому, що ліньки, а тому що відчув таку нудьгу, як колись при читанні передовиць радянських газет чи прослуховуванні новин "Врємєні".
Страшенно прикро, що люди, притому молоді, живуть у полоні навязаних ілюзій, пропагандистських кліше та ненависті, повторюють заялоджені та давним давно розвінчані брехливі докази, які поширювали ще сталінські історики - промивачі мізків. Отрута продовжує вбивати та вносити розбрат.
Скажіть мені, чому в Іспанії можливе примирення дійсно справжніх ідеологічних фашистів з їх політичними опонентами, адже ситуація з громадянською війною, Франко, приходом до влади Мусоліні була більш радикальною ніж у нас? А у нас - ні, ніколи. Що, дійсно, потрібно, щоб всі вояки УПА повимирали, щоб визнати їх бодай партизанами?
Є кілограми літератури, де фактично доведено, що вони боролися з німцями, ба більше певною мірою співробітничали по суті з Ковпаком, коли він робив свої успішні рейди на Західну Україну.
Було би необачно заперечувати жорстокість українців в тій війні. А хто казав про милосердя? Це була дійсно страшна війна з обох (з чотирьох навіть) боків.
Ніхто не згадав Волинь, і той страшний геноцид, що творили українці проти поляків, а поляки проти українців. Це теж було, і це наша історія, і наші люди, і наші герої. Однак, позірно, поляки пробачили нам, а ми їм, і вже цвинтар з польськими орлятами відкрили у Львові, а ми, кревні українці, до сих пір не можемо подати руку один одному.
Я вибрав перший варіант, в мене не було іншого вибору, тому що вони точно не були фашистськими прихвостнями, навіть хлопці з Нахтігалю, СС "Галичина" не були ними. Це як назвати Івана Мазепу шведською підстилкою. Вони змушені в тій політичній ситуації вибрати той бік, іншого не було. До речі, багато з них поплатилося за це від фашистів, той же Ярослав Стецько чи Степан Бандера.
Мені є до цього діло, бо не можна жити із заплющеними очима і вдавати, що нічого цього не було, не було розстріляних вязнів у Львові при відході совєтів, чи криниць, переповнених трупами. І невідомо, чи то були упівці чи яструбки. І боюся, Москва ніколи не наважиться відкрити архіви, щоб ми нарешті взнали всю правду. Наразі їм це невигідно. І навряд це відбудеться взагалі.
Одне ми повинні зрозуміти - і содати Радянської Армії, і вояки УПА - це наші люди. В міру свого розвитку і розуміння вони боролися за Україну, чи звільняючи її від фашистських загарбників, чи від російських імперіалістів. Це їх обєднує. Мрія здійснилася, Україна - вільна і незалежна. І держава мусить дбати про тих, хто віддавав своє життя за наближення цієї миті.

[Pavlo_Taiko]

БАНДЕРА и БАНДЕРОВЦЫ. РАЗОБЛАЧЕНИЕ КРЕМЛЕВСКИХ МИФОВ.