СССР, в картинках... Опции

[Pash]

Одесса 1980-х глазами Яна Берри

[olex@]

Постсоветский обыватель ностальгирует по временам, в которые жил он, а не его отцы и деды. Если Ленин и Сталин были ужасными людьми, это вовсе не значит, что через полвека после их правления нужно начинать просирать все созданное под вывеской СССР. Когда разваливали совок, Ленина и Сталина не было, не было проблем, которые чаще всего озвучиваются (репрессии, голодомор, переселения). Если Украина станет ведущей мировой страной, может тогда вы начнете говорить, что надо ее переформатировать из-за Кравчука, Ющенки и Януковича? По моему логика такая же, если видите разницу, объясните.

Це не зовсім так. Не існує сферичного совка у вакуумі.
Я не застав ані Леніна, ані Сталіна.
Але мої батьки, а тим більше їхні батьки пережили всю епоху: колективізацію, Голодомор, табори, війну.
Насправді, все близько. Життя людини вклалося в існування СССР. І воно було одне.
Так, в 70-80 роки не було сталінського терору. Та було інше.
Я не буду говорити про дисидентський рух, я був молодий та юний і переймався іншими речами.
Та не міг не відчувати брехню, затхлість, дійсно, застій, відсутність руху і свободи.
Тим паче, міг порівнювати. Правда проривалася крізь стіни фальші та облуди.
Тому, коли прийшла "пєрєстройка" і залізна завіса впала - все було готово.
Нещодавно переглядав свої архіви: я робив книги з періодики, що були в той час.
Я передплачував "Новый мир", "Юность", "Знамя", "Дзвін", "Сучасність", "Всесвіт", "Дніпро", "Світовид", "Основи". Спраглий, за пару років я прочитав все те, що інші читають все життя.
Не можу сказати, що совок геть у мені загинув, я надто довго жив у Союзі.
Тому я розумію ностальгію певних людей.
Але називати після цього найбільшою катастрофою 20 ст. - розпад СССР - це не просто аморально, це злочинно. Саме про це пише Казарін. І в цьому різниця між СССР і Україною.
Стосовно "просірать наслєдіє". Це правда. Крім об'єктивних причин, багато чого сталося через людську жадібність та політичну недбалість. Можна, звісно, звинуватити у всього перефарбовану комуністичну партію та зажерливих комсомольців. І це буде вірно. Можна закинути і народові, що не обрав Чорновола.
Однак, історичний поступ саме такий. Неможливо переплигнути 90-і. І якщо Росія, завдяки ресурсам, потрапила в ситі нульові, то наші олігархи продовжували красти і розпродувати. "Янукович" - квінтесенція політичної еліти України. На жаль.
Те, що відбувалося в 2004 та 2014 роках - це спроби невдоволених громадян знайти інший шлях українського розвою. Невідомо, чим завершаться ці пошуки.
Може, я живу в якомусь іншому середовищі, але навколо мене багато ініціативних, діяльних, розумних людей, що змінюють країну. І я бачу ці зміни. Крім того, виросло покоління, якому, взагалі, байдуже до "вєлікой дєржави", вони не знають нічого про Маркса-Енгельса-Лєніна, їм нецікаві історії "какую страну потєрялі" тощо. Вони живуть у іншому просторі. А війна на сході і Крим - прекрасний антидот повернення в реальність.
А щодо Україна - провідна світова країна.. Коли це станеться, якось до лампочки і Кравчук, і Ющенко, і Янукович. Дякуймо їм, вони були необхідним і достатнім випробовуванням для нас. Залишимо їх у минулому.

Сообщение отредактировал olex@ - Aug 15 2017, 9:16