День памяти жертв Голодомора Опции

[DoctorZlo]

Голодомор 1932-33рр. на Луганщині. Закляття безпам'ятства.

[olex@]

Справа не в цьому, а в розумінні означення геноцид. Це штучно слово було придумано, щоб отримати з німців компенсацію за Холокост. Семантика цього слова не була постійною і змінювалась. До речі, якщо б Молотов уступив міжнародній спільноті, вбивство небесної сотні могло квалікуватись як геноцид. Зміст геноциду визначає пара міжнародних конвенцій. Було б доречно їх прочитати перед тим, як вести дискусію що є геноцидом, а що ні. Тоді може бути зрозуміло, чому більшість світу визнає Голодомор трагедією, але не геноцидом.

Геноцид
Голодомор в Україні
124 сторінки в цій темі.
Зроби тут пошук моїх повідомлень і ти знайдеш усе.
Просто не хочу повторюватися.
І, взагалі, зрозумів - немає сенсу щось комусь доводити. У кожного є вже сформована закам'яніла точка зору на ці події, яка підсвідомо чи усвідомлено опирається на характерний світогляд.
Майже впевнений, що більшість тих, хто проти трактування голодомору як геноциду українців, жодного разу не були в музеї і не бачили списків загиблих. Це не видумані люди. І вони померли від голоду.
Від голоду, Карл, коли зерно йшло на експорт.
Якщо це не цілеспрямоване знищення, то як це назвати.
Вибачте, організаційний безлад неврожай халатництво
Моя бабуся з моїм дядьком тікала з села городами, бо інакше не могла, всюди були застави.
І так, серед тих, хто охороняв ці гетто вимирання, були українці.
Це що - має виправдати дії центральної влади.
Ще раз наголошу для особливо недалеких - в селах помирали всі, без огляду на національність.
Але що дивно - в селах здебільшого жили українці. Дивина та й годі.
І так, "куркулі" - я спеціально взяв в лапки, щоб було видно сарказм, Шелдон.
Великі українські родини. У мого прадіда було 11 дітей. І, звісно, велике господарство, бо їх усіх треба годувати, одягати, ростити, виховувати.
Я не палаю помстою, у мені гіркота і біль. Я поставив свічку за рідних і помолився за їх спокій.
Не думав знову розсипати бісер... Нащо? Хіба зможу щось змінити?

Т.е. навязывать мне точку зрения с помощью закона - это нормально, просто потому что иная точка зрения лишает меня права быть человеком, я все правильно понял? Предлагаю пойти дальше - выпустить общенациональный сборник правильных точек зрения и казнить тех, кто их не разделяет. Не считаешь голодомор геноцидом - расстрел, не признаешь Бандеру героем - виселица, критикуешь майдан - электрический стул. Так победим!

Ось відповідь. Класичне пересмикування, коли свобода думки входить в протиріччя з етичними нормами.
Навіть не з державними інтересами. Бо тут уже потурбувалися - сепаратистські заклики караються законом.
Каталонці проголосували за незалежність. І що ми бачимо?
А шо такоє? Хіба не можна так думати?
Можна. Думай собі тихенько, мовчки. Плекай мрію про відділення, про "путінспасі". Про себе.
Їж себе зсередини. Або шукай свободи слова в іншій країні.
Гітлера підставили сіоністи. Він не хотів знищувати євреїв. Він хороший. Голокосту не було - євреїв повбивали не німці: українці, поляки, прибалти еtc., французи не пустили на свої землі, коли у тих була можливість врятуватися.
Можна так думати? Та можна, якщо ти моральний виродок. Бо за словесними викрутасами втрачається суть, вірніше, в безлічі цих фактів, навіть правдивих, в цій напівправді приховується одна гола істина - євреїв знищували, бо вони були євреями. Українців заморили голодом, бо вони були небезпечні. Надто багато, всіх до Сибіру не вивезеш.
Та до баранів... Я дуже ціную свободу. Так само не терплю нав'язування, не ділю світ на чорне і біле та не суджу однозначно історичні події, тим паче українські. Можливо, це утискання свободи - не висловлюватися публічно про природній характер голоду 32-33 років і заперечувати трагедію голодомору як геноциду української нації. Як "маленький українець" з селянського роду я так не вважаю, і не можу бути об'єктивним. Моя психіка недостатньо лабільна, щоб дозволити спекулювати на цьому. Мені байдуже, герой Бандера чи ні, але смерть моїх рідних від штучно створеного голоду вибиває мені ґрунт під ногами. Я не можу змиритися з законом про "три колоски", який відбирав останню надію на життя. Я не можу повірити, щоб влада була адекватною, забираючи останню жменьку зерна у голодних дітей, і не розуміла наслідків своїх дій. Отже, в неї була інша задача. А це за будь-якими визначеннями, геноцид.

Не, ну я не видел чтоб здесь кто-то из адекватных людей и в частности olex@, делил умерших на правильных и неправильных, но заметил, что в силу каких-то причин, эти люди игнорируют или не замечают тех фактов, которые не подходят защищаемой ими точке зрения. Впрочем, мы все такие, судить за это я не берусь, я осуждаю лишь то, что эти люди хотят меня заставить их тоже игнорировать, хуже того, они поддерживают намерение лишить меня права иметь свою точку зрения, высказывать ее и обсуждать ее открыто.

Я бачу факти, які, як тобі видається, ламають мої шаблони.
Багато з них уже обговорювалися в цій темі.
Але за деревами треба бачити ліс.
А не обговорювати, що он той дуб - гарний і були розпорядження, в яких більшовики намагалися боротися з голодом. І що казахи теж помирали від голоду. Як наче мені легше стане, що інші теж загинули. Але то їх справа, що робити з цим фактом.