СССР, в картинках... Опции

[Pash]

Одесса 1980-х глазами Яна Берри

[olex@]

Ок, украинизацию "свернули". В чем конкретно заключалась русификация и когда же она началась вы в состоянии сказать ?

Якщо говорити про те, що слушно зауважила Суничка, то маєш, допитливий ти наш

На початку 30-х років в Україні в цілому було подолано неписемність, широко здійснювалась підготока спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою.

Але культурний розвиток проходив за умов повної ідеологізації всього суспільства, масових репресій, переслідувань інакомислячих, особливо інтелігенції. Політика коренізації замінялася поверненням політики русифікації.

Остаточний крах політики українізації стався у 1933 p., коли з посади наркома освіти було усунено Скрипника, який незабаром покінчив життя самогубством.

До України прибув П. Постишев разом з тисячами партійних функціонерів. Вони посіли всі керівні посади в республіці і почали виконувати завдання Сталіна, що були викладені в сумнозвісній телеграмі, яку надіслали до України в грудні 1932 р. У цій телеграмі була вимога: «Припинити українізацію». Українізація оголошувалася націоналістичною контрреволюцією. Сталін оголосив основною небезпекою місцевий націоналізм. Було різко скорочено кількість українських шкіл. Відбулися зміни української абетки, граматики і словника (вони відтепер наближалися до російських), скорочувався відсоток українських учителів.

Багатьом ученим навішували ярлики «войовничих фашистів», «махрових представників української націоналістичної контрреволюції». У 1931 р. було заарештовано М. Грушевського, а установи, якими він керував, — розігнано. Лідера українських істориків-марксистів М. Яворського було заслано на Соловки, де він загинув.

У листопаді 1933 р. П. Постишев похвалявся, що лише з Наркомату освіти «вичистили» біля 300 учених і письменників. 13 травня 1933 р. покінчив життя самогубством відомий письменник-новатор Микола Хвильовий.

У тому ж році за надуманими звинуваченнями було заарештовано Остапа Вишню, М. Ялового, М. Ірчана та багатьох інших. Було припинено діяльність ряду науково-дослідних інститутів та установ. Протягом одного 1933 р. від наукової роботи було усунено 1649 осіб, або 16,4% всього складу науковців. У середині грудня 1934 р. у справі так званого «Українського центру білогвардійців-терористів» було засуджено до розстрілу 28 представників творчої та наукової інтелігенції, серед яких письменники М. Лебединець, 0. Близько, Г. Косинка, літературознавці Р. Шевченко, 1. Терещенко та ін. У 1935 р. були «викриті» «Всеукраїнський боротьбистський центр» та інші «антирадянські організації». Жертвами репресій стали М. Куліш, М. Зеров, Є. Плужник, В. Підмогильний, В. Поліщук, Г. Бнік та багато інших діячів культури. Протягом 1934—1938 pp. було заарештовано понад половину членів та кандидатів-стажистів Спілки письменників України (97 із 193). У цілому жертвами репресій стали біля 500 українських письменників.

Було знищено всесвітньовідому школу художника-монументаліста Михайла Бойчука (1937 p.), репресовано акторів театру «Березіль» на чолі з Лесем Курбасом. Не було галузі української культури, якої б не зачепили репресії.

Було перероблено український правопис, наближено його до російського. Закрились також всі українські школи та видання за межами України. Фальсифікувалась історія України. У 1938 р. запроваджується обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах України.

Митці, українські науковці, що залишилися в живих, змушені були мовчати і без найменшого натяку на критику зображати минуле й сучасне, прославляти більшовицьку партію, Сталіна.

Якщо бачити картину цілком, то без царського минулого

1926 — письмо Сталина «Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП(б)У с санкцией на борьбу против «национального уклона», начало преследования деятелей «украинизации».

1933 — телеграмма Сталина о прекращении «украинизации».

1938 — постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) «Об обязательном изучении русского языка в школах национальных республик и областей», соответствующее постановление СНК УССР и ЦК КП(б)У.

1939 год. После «освобождения» Западной Украины - закрытие части украинских и открытие российских школ.

1940 год. Депортация населения Галичины в Сибирь.

1946 год. Постановление Совета Министров Советского Союза об утверждении украинского правописания, приближенного к российскому

1958 — закрепление в ст. 20 Основ Законодательства СССР и союзных республик о народном образовании положения о свободном выборе языка обучения, изучении всех языков, кроме русского, по желанию родителей учеников.

1958 год. Постановление Пленума ЦК КПСС о переходе украинских школ на русский язык преподавания. 17 сентября 1959 Верховная Рада УССР приняла соответствующее Постановление.

1961 год. XXII съезд КПСС - новая программа партии о слиянии наций в единый советский, т.е. русский, народ.1979 год. Ташкентская конференция - Русский язык - язык дружбы народов.

1970 год Приказ Министерства образования СССР о написании и защите всех диссертаций лишь на русском языке. Утверждение только в Москве.

1972 год. Вторая после войны чистка и репрессии против украинства. Отстранение от должности Первого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за недостаточную борьбу с национализмом. Аресты.

1972 — запрет партийными органами отмечать юбилей музея И. Котляревского в Полтаве.

1973 — запрет отмечать юбилей произведения И. Котляревского «Энеида».

1974 — постановление ЦК КПСС «О подготовке к 50-летию создания Союза Советских Социалистических Республик», где впервые провозглашается создание «новой исторической общности — советского народа», официальный курс на денационализацию.

1975 год. Новая цензура "Кобзаря" Т.Шевченко.

1978 — постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О мерах по дальнейшему совершенствованию изучения и изложения русского языка в союзных республиках» («Брежневский циркуляр»).

1978 год. Коллегия Минобразования УССР. Директива "О совершенствовании изучения русского языка в украинских школах".

1983 - постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР О дополнительных мерах по улучшению изучения русского языка в общеобразовательных школах и других учебных заведениях союзных республик ( Андроповский указ ), которым в частности введено выплату 15% надбавки к зарплате учителям русского языка и литературы; директива коллегии Минобразования УССР О дополнительных мерах по совершенствованию изучения русского языка в общеобразовательных школах, педагогических учебных заведениях, дошкольных и внешкольных учреждениях республики , направленная на усиление русификации.

1984 - постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР О дальнейшем совершенствовании общего среднего образования молодежи и улучшении условий работы общеобразовательной школы .

1984 — приказ Министерства культуры СССР о переводе делопроизводства во всех музеях Советского Союза на русский язык.

1989 — постановление ЦК КПСС о «законодательном закреплении русского языка как общегосударственного».

1990 — принятие Верховным Советом СССР Закона о языках народов СССР, где русскому языку предоставлялся статус официального.

Окремим рядком варто виділити процес Спілки визволення України.

А потом - опять украинизация...такая вот история у страны. Просто странно читать у некоторых "патриотов" о том, что союз ВСЕГДА "уничтожал" украинцев Они ведь необразованные и не знают, что учебниками и словарями укр.яз. обязан союзу И еще раз - это просто объективная история, которая не бывает черно-белой и призывы уничтожать ВСЕ советское глупо звучат...

Після наведеного списку виглядає блюзнірством фраза, що українці зобов'язані дякувати Союзу за підручники і словники українською мовою. Наче ми ті тубільці, які нездатні самостійно щось зробити і тут прийшли більшовики з Росії і дали нам "біблію". Бідолашні, без СССР не справилися б, а так добра комуністична партія потурбувалася про народ Дякуємо, що дозволили.
Наче не ми самі створювали і книги, і підручники, і словники. Немає слів. Просто нахер з такою поміччю і українізацією.

Сообщение отредактировал olex@ - Apr 18 2018, 13:52