Политинформация, материалы для повышения политической грамотности Опции

[revolver]

наткнулся на интересный ролик и не подобрал на форуме тему, в которой он бы смотрелся гармонично и не затерялся бы в потоке другой информации
рискнул создать новую тему, для которой подойдут многие материалы, которые сейчас выпадают из списка актуальных топиков

рекомендую

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Николай Стариков Привет От Английской Королевы!

!ПРЯЧЬТЕ ВСЕ ВИДЕО С YOUTUBE ПОД СПОЙЛЕР!

Сообщение отредактировал olex@ - Nov 30 2019, 13:22

[olex@]

Что непонятного во фразе: Просто я не хочу, что бы было плохо русским - я хочу что бы было хорошо гражданам Украины! ?????
Как можно все время и на любую тему приплетать "русофобию и Крым" ?????

Без обид, но все-таки это фобия... при чем тут Гитлер и Сталин в богатой истории стран? К чему вообще все это? Я даже не понимаю о чем речь... Австрия воюет с Германией?

Давай спочатку.
Про яких "русских" ти говориш?
Якщо йдеться про російськомовних українців чи громадян України за національністю росіянин, то що таке "плохо" в твоєму розумінні?
Моя відповідь стосувалася мого відношення до країни-агресора і неможливості відновити стосунки з "дружнім" народом до повернення статус-кво - територіальної цілісності України та компенсації-відновлення Донецької та Луганської областей.
Йдеться не про психологічну фобію, це реальні факти, що геть змінили взаємини двох держав і народів.
Неможливо зробити вигляд, що нічого не сталося, що десятки тисяч молодих хлопців загинули і пробачити все. І погодитися на що?
Саме в цьому плані я навів приклад Гітлера і Сталіна. У них теж була "любофф". Та почалася війна і Германія стала ворогом. І єдиним почуттям до німців, байдуже, ким вони були раніше, і які б не були гуманні тепер, під час війни і ще довго потім була ненависть. Це нормально ненавидіти ворога, вбивцю твоїх дітей, загарбника твоєї землі.
Далі. Очевидно, якщо ти взяв для прикладу сучасні відносини Австрії та Германії, то головним для тебе тут є навіть не спільна культура, а мовне питання. Так, у них одна мова. А у нас - ні. Не буде так, як в Білорусі.
Он Молдова вже сказала годі привілейованому стану російської мови, є одна - румунська, Казахстан переходить в національний наступ, країни Прибалтики посилюють тиск. Порошенко, нарешті, підписав вимогу про знання української мови для набуття громадянства. Варто було би ще іспит з історії влаштувати, як в інших західних країнах.
Якщо тобі від цього плохо, то в мене для тебе неприємна новина, держава має захищати свою ідентичність в глобальному сенсі. І досвід Швейцарії тут до сраки, вибач, зірвався. Бо перед тим, як робити за їхнім зразком, треба дійти до їхнього рівня життя.
Формула С2H5OH не працює тут. Рекомендації МВФ та всіляких європейських експертів неприйнятні. Можливо, вірні, але поки що в наших умовах нечинні. Те ж стосується мов. Як на мене у нас піде фінський варіант років так за 20, якщо знову не повернуть оглоблі, гамнюки.
А так, на сьогодні, я, взагалі, не бачу особливих проблем. Київ - двомовне місто, ніхто нічого не забороняє у побуті. А в державних організаціях чи владних структурах має лунати державна мова. Не подобається, не вивчив - не йди на таку роботу.
Якщо ж під плохо, ти мав на увазі щось інше, більш загальне, то тоді тут не має значення національність і мова. У нас є чимало проблем, які ми маємо вирішувати разом. І стрижнем є, якщо не любов, то повага до своєї країни, її законів, народу, культури, історії, яку неможливо читати без брому.
І наостанок про Мазепу. Все, що ти писав про його статки, про спільні дії з Петром 1 - правда. Він був, практично, останнім гетьманом, що балансував на межі втрати останніх вольностей запорожських і обороняв Україну від набагато потужнішого, як втім і зараз, противника. Подумай на хвильку, навіщо ж йому було виступати проти Петра і втрачати все, якби він ясно не розумів майбутнього України. Все багатство, славу, владу. На старість літ. Це було щось неможливе, настільки самовбивче і жертвенне.
Він був гетьманом України, а не холуєм російським. Тому ні про яку зраду не йдеться. Була спроба вийти з міцних задушливих обіймів рускаго мєдвєдя. Та не вдалося. Те, що Мєньшіков влаштував у Батурині ще воздастся їм. (І так, це не фобія, а колективна пам'ять мого народу. Попіл Клааса стукає в моє серце!)

Сообщение отредактировал olex@ - Jun 6 2018, 15:16