СССР, в картинках... Опции

[Pash]

Одесса 1980-х глазами Яна Берри

[olex@]

Этот феномен я тоже пытаюсь понять. Многие были молодыми, только у кого-то остались одни воспоминания, а кого-то другие. Я вон вообще ребенком была - самая ж светлая пора, итить, а все равно не могу вспомнить ничего хорошего. И мои родные старшего поколения не могут

Треба бути аж надто депресивним, щоб зосереджуватися лишень на поганому.
Тут згадували про Олімпіаду 80.
Я в цей час був на практиці після 2-го курсу КПІ.
Для довідки: я вчився на системотехніка.
Місяць ми забивали цвяхи, виготовляючи паркани для будівництва, ті - зелені, якими обмежували доступ на будівельний майданчики. Зрозуміло, що це було точно за спеціальністю
Байдикувати особливо не могли, була норма.
Та й пропустити роботу не можна було, я намагався відпроситися на годинку, щоб подивитися, як несуть олімпійський вогонь. То мене не відпустили. Ну, я завжди був самовільний. Тож за практику я отримав задовільно.
Але вогонь побачив.
До речі, працювали на ДОК2, там, де зараз Караван. Отож, проїжджаючи, інколи згадую, яким же хвацьким робітником я був - забивав цвяха сотку за 2, максимум 3 удара.
Незважаючи на весь маразм совєцької вищої освіти, переваги якої все намагається показати SSKO (я ще нічого не розказував про обов'язкові осінні місяці збору томатів, буряків, картоплі в Миколаївській та Херсонській областях тощо), той час для мене лишився сонячним і безтурботним. Була класна компанія, оболонські озера, пообідні швидкі зливи, вечірні побачення.
Вже був Афган, бойкот Олімпіади.
Але батьки були здорові.
Жарена картопля вгамовувала швидкий голод.
А молодість плекала надії. Все ще зміниться.
Бо я жив у Києві - найкращому місті планети, в столиці України, серед своїх людей.

Сообщение отредактировал olex@ - Sep 7 2018, 16:44