9 мая. Ещё праздник?, Забудем ли мы своё прошлое? Опции

[Pavlo_Taiko]

В этой картинке прекрасно все.
От Сербского флага вместо российского, до немца с гранатой защищающего ветеранов..

[drocha]

Після закінчення Другої світової війни, протягом років лунали звинувачення у скоєнні воєнних злочинів вояками дивізії, зокрема проти поляків та євреїв. На вимогу Фонду Візенталя та деяких членів парламенту Канади у 1986 році була створена урядова комісія, відома під назвою Комісія Дешена, яка мала розслідувати факти переховування воєнних злочинців у Канаді, серед них також і колишніх вояків дивізії. Після вивчення архівних матеріалів та допиту свідків комісія у своєму офіційному рішенні від 1987 року визнала, що:

Не існувало доказів скоєння злочинів Дивізією Галичина
Членство у дивізії не могло бути підставою для судового переслідування в Канаді
Не існувало підстав для позбавлення громадянства чи переслідування ветеранів дивізії в Канаді

Англійці перемістили близько 12 тис. осіб зі складу дивізії «Галичина» в табір для інтернованих в м. Шпиталь, а звідти — до Італії, де вони перебували в таборах у Белларії, а з листопада 1945 по травень 1947 рр. — в Ріміні[16]. Перебуваючи в Реміні, дивізійники демонстрували свій патріотизм, збираючись щодня на процедуру підняття державного прапора.[3] У травні-червні 1947 р. всі українці, за винятком 1052 осіб, що виявили бажання повернутися до СРСР, і 176, що перейшли у 2-й польський корпус генерала Андерса, були перевезені до Англії. Там їх розмістили у таборах військовополонених, де залучили до сільськогосподарських робіт. Цілковите звільнення настало наприкінці 1948 р. Колишні вояки дивізії після звільнення роз'їхалися по всьому світу — у США, Канаду, Австралію, Аргентину.

Анализируя ход боевых действий, командир корпусной группы С (Korpsabteilung C) генерал-майор Вольфганг Ланге негативно характеризует действия дивизии во время бродовских событий[35] Такого же мнения о боевых качествах и командир XXXXVIII танкового корпуса, участвовавшего в сражении, Ф. В. Меллентин[36]. Однако начальник штаба дивизии Гайке считал, что главный д
еморализующий фактор — применение «катюш» — влиял на дивизию не более, чем и на лучше подготовленные немецкие части. Также он отметил храбрость галичан под командованием Линдеманна и заявил, что за время боёв не было ни одного случая дезертирства[27].

Гайке даёт описание боевых действий дивизии под Бродами: «Во время боёв в котле и при прорыве многие украинцы показали свою отвагу. Например, всюду, где появлялись вражеские танки, украинцы подползали, чтобы поразить этих стальных монстров с близкого расстояния; известен случай, когда украинский подстаршина сознательно заплатил жизнью, чтобы уничтожить вражеский танк. Многие солдаты дивизии были награждены железными крестами за геройство, повышены в звании за отвагу … Рассматривая битву под Бродами, надо отметить, что дивизия не подвела, а, наоборот, с честью выполнила свои обязанности. Если судьба не наградила её победой — в этом вина не дивизии, а несчастливого стечения обстоятельств»[9]. Потери же дивизии в ходе боев в Бродовском котле составили более 9 600 человек погибшими и пропавшими без вести.[1]

ну и самое главное-союзники не выдали ни одного пленного СССР,хотя те и требовали.Это вызывает улыбку!