СССР, в картинках... Опции

[Pash]

Одесса 1980-х глазами Яна Берри

[olex@]

Хм... это все из серии - "укры вырыли Черное море..."

А теперь серьезно - ну Ок... "расцвет культуры" - есть чем подтвердить утверждение?

Потому как есть там "всякие" российские поэты/писатели лауреаты высших мировых премий/наград - а что там с националистами? Вдруг я что-то не знаю?

Нобелевские лауреаты по литературе из России и СССР:

И. А. Бунин (1933 г. "За строгое мастерство, с которым он развивает традиции русской классической прозы")
Б.Л. Пастернак (1958 г. "За значительные достижения в современной лирической поэзии, а также за продолжение традиций великого русского эпического романа")
М. А. Шолохов (1965 г. "За художественную силу и честность, с которой он в своей донской эпопее отобразил историческую эпоху в жизни русского народа")
А. И. Солженицын (1970 г. "За нравственную силу, с которой он следовал непреложным традициям русской литературы")
И. А. Бродский (1987 г. "За всеобъемлющее творчество, пропитанное ясностью мысли и страстностью поэзии")

Вже в першому реченні ти викриваєш себе повністю, якщо серйозно пропонуєш такий аргумент.
Навіть жартуючи, ти маєш розуміти, що при тямі жоден з нас, українців, не буде вивищуватися таким чином.
Але ж
Чужому научайтеся, і свого не цурайтеся.
Відразу хочу попросити вибачення за оцінювання та судження, але ти - класичний представник homo sovetikus, вихований радянською системою освіти, просякнутий російським духом і орієнтований на Москву. Часи незалежності дещо змінили в вас, але твоє відчуття "сопрічастності" з великою російською імперією та Совєтським Союзом не вмерло.
Я не кажу, добре це чи погано. Річ в тім, що ти направду ніколи серйозно не цікавився ані історією, ані культурою країни, де ти мешкаєш. Інакше, нізащо би не задавав таких питань, особливо в розрізі розстріляного відродження.
Я дуже багато прочитав творів тих поетів та письменників, я бачив той потенціал, що не справдився. І мені прикро усвідомлювати, яку шкоду в духовному розвитку народу принесла радянська влада. Скільки імен та талантів було знищено, скільки зламано, скільки не народилося. В книжечці, що я пропонував прочитати Федору, сотні імен. Можливо, серед них були і Буніни.
Памятаю, яке враження справила на мене трилогія "Волинь" Уласа Самчука. Ти читав її?

Ім'я Уласа Самчука прижиттєво було відоме в країнах Європи та в Америки. Як зазначала дослідниця творчості письменника Марія Білоус-Гарасевич, «вражає не те, що на українській землі народився цей винятково сильний творчий талант, а те, що він вижив, не зісох у „волинській тихій стороні“, в абсолютно безпросвітних обставинах».

Ось де зарита собака. Твої російські лаурети жили в обставинах, неспівмірних з життям українського народу, розділеного, без власної держави, з мовними утисками з терором та голодомором.
Тим не менш,

У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман «Волинь» (як і Володимира Винниченка за «Сонячну машину»). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами.

(до речі, кого саме з останніх лауретів Нобелівської премії за літературу ти читав? і наскільки їх рівень заслуговує на таку високу оцінку? і чи не є (чи й не було) це завжди політикою?)
Якщо не в літературі, а в інших сферах культури, я вже називав великі насправді імена Архипенка, Курбаса. Можу згадати Бойчука, Довженка, навіть Сержа Лифаря. Безумовно, Вернадський та Агатангел Кримський.
Та всі ці імена навряд чи затримаються в твоїй пам'яті. От Толстой - ето да!
Зауваж, не Шекспір, не Гете, не Фолкнер, а російщина.
У вас є певне викривлення світосприймання. Хоча ви називаєте це космополітизмом, проте направду, то є орієнтованість на буцімто "третій Рим" - державу-цивілізацію.
з.і. Контрольний постріл. Чи доводилося тобі (просто хотілося бодай один раз) розписувати яйце на Великдень? Чи мліло серце тобі і сльози мимоволі підступали до очей при виконанні народних пісень? Чи відчував ти захоплення, скажу інакше, "понятніше - восторг" при вигляді степів, повноводних річок, тихих ставків та верб понад ними, і розумів серцем, що це Україна - твоя рідна земля?
От отож.