Моя рідна мова / Мой родной язык Опции

[Суничка]

А если чего не понял - то вы, западенцы, со своим желанием заставить всю Украину говорить на украинском только усугубляете раскол страны. Не нравится русский? Так игнорируй мою писанину. Дык нет жеж - везде со своим уставом, забывая о том, что в чужом монастыре свои уставы.

Усугубляют раскол страны деление на западенцев и не западенцев. Кроме того, что-то когда я бываю во Львове никто меня не заставляет говорить на украинском. А ты в Киеве таких нашел. И что за устав такой в "чужом монастыре"? Ты его написал? Почему это для жителей других городов столица своей же страны "чужой монастырь"? Они такие же граждане Украины, как и ты.

[bambu4a]

Усугубляют раскол страны деление на западенцев и не западенцев. Кроме того, что-то когда я бываю во Львове никто меня не заставляет говорить на украинском. А ты в Киеве таких нашел. И что за устав такой в "чужом монастыре"? Ты его написал? Почему это для жителей других городов столица своей же страны "чужой монастырь"? Они такие же граждане Украины, как и ты.

Ещё одна не могущая пройти мимо без того, чтобы не всунуть своя пятачок

Ок.

Дело было 15-м году. Стою на платформе пригородной электрички. Общаюсь с сотрудником. Подходит два дебила, иначе не назову. Не здраьте, ни досвилдания, сразу же - а чього це ви не украинською мовою размовляете? Сразу же получили в бубен. Один от меня, второй от моего сотрудника.

Если кто-то считает, что я не прав - может идти в понятном направлении

[olex@]

Дело было 15-м году. Стою на платформе пригородной электрички. Общаюсь с сотрудником. Подходит два дебила, иначе не назову. Не здраьте, ни досвилдания, сразу же - а чього це ви не украинською мовою размовляете? Сразу же получили в бубен. Один от меня, второй от моего сотрудника.

Варіант типу - Дядя, закуріть нє найдєтся?

[bambu4a]

Варіант типу - Дядя, закуріть нє найдєтся?

В общих чертах.

[ne4ubo]

а чього це ви не украинською мовою размовляете? Сразу же получили в бубен. Один от меня, второй от моего сотрудника.

Если кто-то считает, что я не прав - может идти в понятном направлении

ми вважаємо що твоя фантазія не дуже переконлива

[Суничка]

Дуже влучний пост Андрія Бондара:

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Друзі та знайомі, від яких я чую, що становлення української нації відбудеться не за мовним і не за культурним принципом, дуже мудро говорять – зі свого погляду вони, безперечно, праві. Маючи на увазі українську мову та культуру.

Вони не хочуть об'єднуватися навколо української мови та культури і всі потуги такого плану викликають у них внутрішній спротив. І я їх можу зрозуміти. У них є цікавіша – і мова, і культура. Українське – для них чуже й навіть чужинське, а тому глибоко нецікаве, хоч нібито вони давно живуть поруч із ним. Від нього можна відмахнутися, з нього можна посміятися, оголосити недолугим, звести до анекдота, етнографії, низького соціального стану тощо. Воно до них не промовляє і цінністю для них не є. Ніхто з них ніколи не переймається українським, час від часу нагадуючи, що вони вищі за всі ці тарганячі перегони і муки формування ідентичності. Вони навіть не помічають, коли роблять нам неприємно або боляче. Тому що їм не болить. Без нього вони можуть спокійно обійтись – і обходяться. Проблеми індіанців шерифа не турбують.

Зрештою, тут знову їхня правота: всі на цьому святі життя – егоїсти, і нема чого витрачати емпатію на якихось українців з їхніми партикулярними, хутірськими і вузькочолими інтересами. Українське ж для них завжди як не одіозне, то обтяжливе, зайве, факультативне, необов'язкове. Тоді як існує щось значно більш вагоме і значуще, на що можна за звичкою спертися. І воно аж ніяк не українське.

От тільки штука в тому, що вони лукавлять. Якщо становлення української нації відбудеться БЕЗ української мови та культури, значить, воно відбудеться З російською мовою та культурою. Такі реалії. Бо становлення нації у принципі неможливе без мови та культури. Нація не може бути безликою і без'язикою, хоч як її не називай – громадянською, політичною чи суперкультурною.

Для дуже багатьох людей концепт "нація без мови та культури" просто означає націю з іншою мовою та культурою. Означає, але ніколи не називається. І це, як на мене, найбільша пастка. Вони ніколи не скажуть, що хочуть тут панування всього російського, але воно мається на увазі і стоїть в усіх установках за умовчанням. Бо, за великим рахунком, Україна без українського – це Україна з російським. Адже природа не терпить порожнечі.

Український націоналізм для них неприйнятний у будь-якій формі, натомість передбачена ними альтернатива, як би вони хитро це не маскували – просто інший націоналізм. Націоналізм іншої культури та іншого народу. І цей націоналізм – російський. Хоча вони принципово це заперечуватимуть. Бо його називають не націоналізмом, а оголошують чимось надкультурним і універсальним, певною життєздатною і перевіреною формою культурного життя, яка дозволяє їм триматися в колі своїх московсько-петербурзьких інтересів і жити у світі, абсолютно або частково ізольованому від українського, а будь-які спроби змінити статус-кво на користь українського сприймають як звуження власних інтересів, які вони ніколи не називають національними, хоч саме такими вони і є. Для них шаблоном стало, що саме українське призводить до розколу країни. Не російські впливи, які де-факто призвели до втрати територій, а саме українське є чинником, який начебто все тут зламає, розколе і знищить. Українське – жупел, щось небажане, страхітливе і потенційно небезпечне, що провадить, зрештою, до розколу. І ця логіка мислення від моїх друзів мені здається, м'яко кажучи, дивною і образливою.

Це все, що я хотів сказати на цей момент.

[olex@]

Дуже влучний пост Андрія Бондара:

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Друзі та знайомі, від яких я чую, що становлення української нації відбудеться не за мовним і не за культурним принципом, дуже мудро говорять – зі свого погляду вони, безперечно, праві. Маючи на увазі українську мову та культуру.

Вони не хочуть об'єднуватися навколо української мови та культури і всі потуги такого плану викликають у них внутрішній спротив. І я їх можу зрозуміти. У них є цікавіша – і мова, і культура. Українське – для них чуже й навіть чужинське, а тому глибоко нецікаве, хоч нібито вони давно живуть поруч із ним. Від нього можна відмахнутися, з нього можна посміятися, оголосити недолугим, звести до анекдота, етнографії, низького соціального стану тощо. Воно до них не промовляє і цінністю для них не є. Ніхто з них ніколи не переймається українським, час від часу нагадуючи, що вони вищі за всі ці тарганячі перегони і муки формування ідентичності. Вони навіть не помічають, коли роблять нам неприємно або боляче. Тому що їм не болить. Без нього вони можуть спокійно обійтись – і обходяться. Проблеми індіанців шерифа не турбують.

Зрештою, тут знову їхня правота: всі на цьому святі життя – егоїсти, і нема чого витрачати емпатію на якихось українців з їхніми партикулярними, хутірськими і вузькочолими інтересами. Українське ж для них завжди як не одіозне, то обтяжливе, зайве, факультативне, необов'язкове. Тоді як існує щось значно більш вагоме і значуще, на що можна за звичкою спертися. І воно аж ніяк не українське.

От тільки штука в тому, що вони лукавлять. Якщо становлення української нації відбудеться БЕЗ української мови та культури, значить, воно відбудеться З російською мовою та культурою. Такі реалії. Бо становлення нації у принципі неможливе без мови та культури. Нація не може бути безликою і без'язикою, хоч як її не називай – громадянською, політичною чи суперкультурною.

Для дуже багатьох людей концепт "нація без мови та культури" просто означає націю з іншою мовою та культурою. Означає, але ніколи не називається. І це, як на мене, найбільша пастка. Вони ніколи не скажуть, що хочуть тут панування всього російського, але воно мається на увазі і стоїть в усіх установках за умовчанням. Бо, за великим рахунком, Україна без українського – це Україна з російським. Адже природа не терпить порожнечі.

Український націоналізм для них неприйнятний у будь-якій формі, натомість передбачена ними альтернатива, як би вони хитро це не маскували – просто інший націоналізм. Націоналізм іншої культури та іншого народу. І цей націоналізм – російський. Хоча вони принципово це заперечуватимуть. Бо його називають не націоналізмом, а оголошують чимось надкультурним і універсальним, певною життєздатною і перевіреною формою культурного життя, яка дозволяє їм триматися в колі своїх московсько-петербурзьких інтересів і жити у світі, абсолютно або частково ізольованому від українського, а будь-які спроби змінити статус-кво на користь українського сприймають як звуження власних інтересів, які вони ніколи не називають національними, хоч саме такими вони і є. Для них шаблоном стало, що саме українське призводить до розколу країни. Не російські впливи, які де-факто призвели до втрати територій, а саме українське є чинником, який начебто все тут зламає, розколе і знищить. Українське – жупел, щось небажане, страхітливе і потенційно небезпечне, що провадить, зрештою, до розколу. І ця логіка мислення від моїх друзів мені здається, м'яко кажучи, дивною і образливою.

Це все, що я хотів сказати на цей момент.

Може, я постарів
але я не зовсім згодний з автором.
Ми живемо в 21 ст. Це вік інформації та інформаційних технологій.
Постіндустріальна ера завершилася.
Як і жонглювання терміном - націоналізм. Практично два століття Європу лихоманило націоналізмом.
(На жаль, з огляду на "велике переселення народів" з Азії, Африки, Східної Європи проблем не поменшало.
Та вони вже геть іншого роду.)
Для мене, в ідеалі, український патріот - це людина світу, не обмежена містечковістю. Безумовно, вона має знати українську мову і українську культуру, але так само і англійську, німецьку, французьку...
Ніхто не скаже, що якщо я прекрасно говорю англійською, то я вже англійський націоналіст.
Правда?
З російською є проблеми, бо так само вона політизована. І є відторгнення. І боюся, що тепер це надовго. Звідси така реакція.
Але подивіться на Ірландію. Це суцільно англомовна країна, ірландська почала поширюватися і запроваджуватися десь з 2005 року. Але й до того ніхто не смів назвати ірландця англійцем.
Що робило їхню націю оригінальною?
Я веду до того, що не треба мову виставляти як основну засаду при створенні нації.
Більш важливе відчуття любові до своєї держави, поваги до культури, але не затьмарене запереченням інших. Мають бути корені, та товстий стовбур, в якому змішалися мадярські, польські, російські, болгарські, єврейські соки (перепрошую, всіх неможливо полічити), і широка крона, що прихистить всіх бажаючих долучитися до створення того, що буде цікаво всім.
Намагаючись знайти зрозумілий приклад, я згадав свій улюблений гурт "Даха-Браха". Послухайте, як вони звучать.
Глибоко автентична українська музика перестає такою бути і перетворюється на явище світової культури.
Дівчата - киянки, у побуті вони вживають російську мову. Хто посміє їх назвати не українками?

[Федор Сумкин]

Ось була хєрня, причому доволі образлива для українців.

К сожалению это не херня, а суровая действительность украинцев на заработках в Восточной Европе.

Скролінг не працює?
Чи треба пояснити, що це таке?

Ну если вам не трудно, покажите где по вашей ссылке написано "про наслидки" ?

[explosive]

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

сколько пафоса

Чуви, будь проще. Хотя бы в сети

А если чего не понял - то вы, западенцы, со своим желанием заставить всю Украину говорить на украинском только усугубляете раскол страны. Не нравится русский? Так игнорируй мою писанину. Дык нет жеж - везде со своим уставом, забывая о том, что в чужом монастыре свои уставы.

Проблема в том, что вы не толерантны и нетерпимы ко всему, что так или иначе выпадает из вашего мировоззрения. В этом вся проблема. Мне лично побую, на каком языке ко мне обращаются. Русский, украинский, английский или казахский. Понимаю и могу ответить так чтобы меня поняли. А вы - или так, или иначе. Потому Украина, благодаря таким вот самостийникам, обречена на разделение. А так как свято место пусто не бывает, то территории Украины будут разделены между странами её окружающими. Всего лишь. Было государство и нет его. Из-за дебилов которые тянут одеяло на себя и кладут с прибором на тех, кто делит этот социум вместе с ними. Это как на дороге. Есть мудаки которые соблюдают все правила дорожного движения, и есть те, кто считает себя д`Артаньяном, кладущим на правила и других участников дорожного движения. Вот ты сейчас как тот д`Артаньян.

Який ти печальний. Тільки дурні роблять висновок про всіх людей на основі таких же дурнів яких тобі і довелось зустріти. Вони не є прикладом освіченої та вихованої людини, а лиш прикладом звичайного бидла.
От і ти, подібний їм, і робиш висновок про всіх "западенців" і плюєш по моніторі у звинуваченнях які ми "мовні сепаратисти". Ти ж навіть не допускаєш, що є інша сторона медалі - ті, кому ці мовні війни є байдужими. Твій рівень просто не дозволяє тобі дійти до цієї істини, так само як і тим бовдурам не дозволено з причин їхнього недовиховання та обмеженості прийняти факт того, що всі ми двомовні, але аж ніяк не вороги один одному.

Я не відчуваю негатив до твого "языка", сам використовую його щоденно.
Це перший твій ярлик.

Я толерантний практично до всього, що не йде з моїм світобаченням, як і мільйони інших "западенців" не відчувають цього негативу.
Це другий твій ярлик.

Я ставлюсь з повагою до кожного, хто проявляє відповідний рівень освіченості та виховання, навіть до тих, кому це невідомо, але лиш до того моменту, поки їм не стукне в голову мене називати "западенцем, биндерой, майдауном" тощо, себто групою невдах до яких варто віднести і тебе. Хоч з такими я намагаюсь не контактувати, це досить сумно, так розчаровуватись у людях, у їхній безпорадності та небажанні зробити себе кращими (напревеликий жаль, але ви самі обрали такий шлях для себе, бути скаженими псами і волати про мовні війни, розкол і блабла). Вам нецікаво бачити світлу сторону, вам потрібен вброс лайна на вентилятор

Закінчу діалог, не варто вступати в суперечку і надалі. З тобою все зрозуміло...

[Linh]

Усугубляют раскол страны деление на западенцев и не западенцев. Кроме того, что-то когда я бываю во Львове никто меня не заставляет говорить на украинском. А ты в Киеве таких нашел. И что за устав такой в "чужом монастыре"? Ты его написал? Почему это для жителей других городов столица своей же страны "чужой монастырь"? Они такие же граждане Украины, как и ты.

Пример с выгнанным журналистом со Львовского телеканала за то что он говорил на русском не показатель? Не надо рассказывать сказки про то что русский язык не пытаются ущемлять. Дело не в простых людях, а во власти и журнашлюхах вроде того же ведущего.

[ne4ubo]

Не надо рассказывать сказки про то что русский язык не пытаются ущемлять.

от якраз таки не треба розповідати казки про утиск вашого язика.
все дуже просто - ваш язик ставлять на те місце, де воно й має бути, це не державна мова, і вона ніякого статусу не має в країні.

[Cyrax79]

Я веду до того, що не треба мову виставляти як основну засаду при створенні нації.
Більш важливе відчуття любові до своєї держави, поваги до культури, але не затьмарене запереченням інших.

Я б слово держава, замінив би на рідний край, або землю. Нинішня держава аж ніяк не українська,як що в ній стільки укрїнофобів та любителів совка та "руськава міра".

[bambu4a]

Може, я постарів
але я не зовсім згодний з автором.

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Ми живемо в 21 ст. Це вік інформації та інформаційних технологій.
Постіндустріальна ера завершилася.
Як і жонглювання терміном - націоналізм. Практично два століття Європу лихоманило націоналізмом.
(На жаль, з огляду на "велике переселення народів" з Азії, Африки, Східної Європи проблем не поменшало.
Та вони вже геть іншого роду.)
Для мене, в ідеалі, український патріот - це людина світу, не обмежена містечковістю. Безумовно, вона має знати українську мову і українську культуру, але так само і англійську, німецьку, французьку...
Ніхто не скаже, що якщо я прекрасно говорю англійською, то я вже англійський націоналіст.
Правда?
З російською є проблеми, бо так само вона політизована. І є відторгнення. І боюся, що тепер це надовго. Звідси така реакція.
Але подивіться на Ірландію. Це суцільно англомовна країна, ірландська почала поширюватися і запроваджуватися десь з 2005 року. Але й до того ніхто не смів назвати ірландця англійцем.
Що робило їхню націю оригінальною?
Я веду до того, що не треба мову виставляти як основну засаду при створенні нації.
Більш важливе відчуття любові до своєї держави, поваги до культури, але не затьмарене запереченням інших. Мають бути корені, та товстий стовбур, в якому змішалися мадярські, польські, російські, болгарські, єврейські соки (перепрошую, всіх неможливо полічити), і широка крона, що прихистить всіх бажаючих долучитися до створення того, що буде цікаво всім.
Намагаючись знайти зрозумілий приклад, я згадав свій улюблений гурт "Даха-Браха". Послухайте, як вони звучать.
Глибоко автентична українська музика перестає такою бути і перетворюється на явище світової культури.
Дівчата - киянки, у побуті вони вживають російську мову. Хто посміє їх назвати не українками?

Хоть кто-то ещё способен адекватно смотреть в корень проблемы. И это радует.

[kap1ec]

Если у человека мысли говно, то уже не важно на каком они языке.

[olex@]

К сожалению это не херня, а суровая действительность украинцев на заработках в Восточной Европе.

Миють унітази?
Може, ти надаси якусь фактичну інформацію, а не свої фантазії.
Я не заперечую, можливі різні нюанси при влаштуванні на роботу в Чехії чи Польщі, та, в основному, шахраї при працевлаштуванні знаходяться тут. Досі серед моїх знайомих, що працювали за кордоном, не було таких випадків. Очевидно, ти знаєш більше. Будь ласка, поділися досвідом.

Ну если вам не трудно, покажите где по вашей ссылке написано "про наслидки" ?

Мені неважко. Але дивно, що ти такий неуважний.
Можливо, незнання історії України та її визвольних змагань спричиняють такий результат.
Є прекрасна книга про ті події Уласа Самчука під назвою "Волинь".
Очевидно, "Тихий Дон" ти читав, а от, насправді, видатну трилогію про життя на Західній Україні в ті часи - ні. Просто прикро.

Всі ці заходи дали тільки тимчасово бажаний результат. По закінченні акції польська адміністрація та преса висловлювали задоволення про успіхи в умиротворенні Галичини і вважали проблему східних земель Польщі вирішеною. Пацифікація, разом із очевидною метою припинити саботаж українських націоналістів, також була елементом передвиборчої кампанії провладної більшості. Так, під час пацифікації із селян силою вибивали зобов'язання голосувати за провладний Безпартійний Блок. Таким чином, під час виборів у листопаді 1930 року за провладний блок проголосувало більше половини виборців краю, кількість українських депутатів у сеймі зменшилася вдвоє — з 46 до 20. Проведена каральна акція польської влади набагато перебільшувала кількість актів саботажу.

В перспективі ця акція дала протилежний результат — сильний поштовх до подальшого зростання серед українців національної самосвідомості, надзвичайного посилення ворожості до польської держави і поляків зокрема, та до радикального загострення українсько-польських відносин на цих окупованих землях. Ці настрої відгукнулися в подіях Волинської трагедії через кілька років, під час німецької окупації Західної України.

[Федор Сумкин]

Миють унітази?
Може, ти надаси якусь фактичну інформацію, а не свої фантазії.

Унитазы то тут причём ? Я говорю про "молчать в тряпочку и улыбаться хозяину", потому как если нелегальный работник начнет возникать по поводу языка он тут же вылетит с работы, а на его место возьмут точно такого же украинца, только без вавки в голове по поводу языка.

Мені неважко. Але дивно, що ти такий неуважний.

В перспективі ця акція дала протилежний результат — сильний поштовх до подальшого зростання серед українців національної самосвідомості, надзвичайного посилення ворожості до польської держави і поляків зокрема, та до радикального загострення українсько-польських відносин на цих окупованих землях. Ці настрої відгукнулися в подіях Волинської трагедії через кілька років, під час німецької окупації Західної України.

То есть вся "національної самосвідомості" проявилась исключительно у членов ОУН-УПА когда они были под руководством немцев, где же эта свидомость была до этого ?

[olex@]

Унитазы то тут причём ? Я говорю про "молчать в тряпочку и улыбаться хозяину", потому как если нелегальный работник начнет возникать по поводу языка он тут же вылетит с работы, а на его место возьмут точно такого же украинца, только без вавки в голове по поводу языка.

А-а-а. Зрозумів, про що ти.
Це ти про подвійну мораль - якщо таке відбувається з українцями за кордоном, то їм (адекватним) лишається мовчати і посміхатися, а якщо подібне зауваження щодо використання української мови у нас в крамниці, в офісі, в ресторані чи на сайті, то російськомовних утискають, демократія "в апасностє" і вже неясно, в кого вавка в голові. Вірно я розтлумачив?

То есть вся "національної самосвідомості" проявилась исключительно у членов ОУН-УПА когда они были под руководством немцев, где же эта свидомость была до этого ?

Скільки можна так ганьбитися? Ну, хоч прочитай трішечки про УВО, ОУН.
Про Бандеру, зрештою, і вбивство Броніслава Перацького, про бойову діяльність УПА до 1950 року, коли німців вже й близько не було.

[Linh]

Родным считаю русский, государственным - украинский. Почти все в семье говорят дома на русском. Некоторые на украинском общаются на работе, в редких случаях.
Ничего так и не вижу плохого в том чтоб дать больше прав русскоязычным гражданам, особенно если их почти половина страны, если не больше (если вы еще считаете что Донбасс и Крым - это Украина). Другого решения проблемы с этими территориями нет просто. Верю что когда-нибудь эти регионы вернутся в состав страны, но это возможно только при смене власти на менее радикально настроенную (правда в возврат Крыма все меньше верится).
Канада - идеальный пример в смысле мультиязычности. США тоже, особенно южные регионы где очень много испаноговорящих.
У нас не такая и умная нация, например как японцы, чтоб сильно переживать за ее чистоту. Та и нет никакой чистоты, потому что исторически кто только не владел нашей территорией, например татары, поляки, русские, турки.
Всем мира и взаимопониямания, без разделения по языковому признаку.

[explosive]

Канада - идеальный пример в смысле мультиязычности. США тоже, особенно южные регионы где очень много испаноговорящих.

Навіщо наводити такі дивні, смішні приклади і порівнювати з нещасною, бідною Україною?

Зовсім інша культура, зовсім інший етнічний склад.
По факту, Канада - це країна емігрантів. То з якого милого там взагалі може існувати хоча б якесь підґрунтя для мовних війн?

Не порівнюйте такі далекі один від одного речі... а у нашому випадку - країни!


Ніяких додаткових прав "языку" давати непотрібно!
Українська і так вимирає, а з цими правами - так "подавно".
Ви з глузду з'їхали? Біснуєтесь чортяки і без того, а що буде з ухваленням розширених прав для "языка"...
Ой годі, перестаньте вже.

Куди не поглянеш - всюди російська, а вам ще подавай.

Сообщение отредактировал explosive - Aug 1 2017, 15:55

[Linh]

Каждый имеет право на свое мнение.