Contra spem spero! Опции

[Multifairy]

І почну... Мабуть, з назви. Бо часто викликає питання.

Contra spem spero!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!

Леся Українка, 2 травня 1890 року

[Multifairy]

Один з нових...

Я біжу серед неба в глибокій калюжі,
Я ногами розбризкую краплі дощу.
Ти, можливо, ненавидиш сльози дівочі,
Але я співчуття вже давно не прошу.
Озирнусь і знов бігти почну, не благай,
Мене голуб у серці зве за небокрай.
Мов ножем, мов гарячим залізом,
Мов мечем, мов жорстоким сюрпризом
Ти обманом і словом, і зрадою,
І самотніми ночами, і чужою помадою
По-тихеньку, потрошки його убивав,
Пір’я висмикував, крила зламав.
Кинув на землю і тихо пішов,
Та що ж, притулку ніде не знайшов?
Мій голуб лишень оживати почав,
Щасливо в небесній блакиті літав,
Я більше не плакала, я ожила,
На дні десь в душі надію знайшла,
Як ти повернувся в наш новий світ,
Винуваті очі, посмішка, «Привіт»…
Навіщо? Ти мало накоїв мені?
Ти голуба хочеш спалити в огні?
Я на цей раз його захищу від образ,
Йди-но геть, забудь, не приходь - це наказ!
І я знову біжу серед трав по росі,
В мене всередині закінчились дощі.
Білий голуб у серці чекає кохання,
Ми з ним вдвох серед неба аж до світання!

[Multifairy]

Останнім часом надто багато запитань...У когось є книга відповідей?
Чому "people always leave"? Чому все стається так невчасно і неочікувано? Чому інколи не вистачає сміливості? Чому інколи її занадто багато? Чому треба працювати? Чому всі їздять у відпустки крім мене? Чому я так швидко стомлююся? Чому в добі всього 24 години? Чому люди так далеко? Чому відстань - нездоланна проблема? Чому в тебе завжди справи? Чому почуття непотрібності приходить з купою проблем? Чому якщо відпочинок, то кілька днів? Чому якщо робота, то кожен день (без вихідних!!!) ? Чому ти - незрозуміло хто? Чому я не можу бути просто подругою? Чому мені завжди мало? Чому коли мені достатньо, то все відразу зникає? Чому я не можу відповісти на ці запитання? Чому для мене комусь "я тебе кохаю" здається неможливим? Чому ніколи? Чому назавжди?

[Sillent]

..у каждого свой ответ..на один и тот же вопрос можно смотреть по разному..мы сами делаем выбор)

[Multifairy]

Устроила себе два дня отдыха. Время провела замечательно. Но дело даже не в этом...
Столкнулась с одной неприятной ситуацией. Одна моя знакомая (очень далекая знакомая), молоденькая девочка пару лет назад вышла замуж за хорошего человека, уехала вместе с ним в Москву. Там родила ребеночка. Всё у них хорошо. На пару месяцев решила поехать в родной город с ребенком, муж остался работать. Осталась она правда на четыре месяца... Как только приехала, узнала, что снова в положении. Живет она в родном городе у подруги, которая является и моей подругой. Я у неё тоже эти два дня ночевала. Однако у той девушки ситуация другая. Она туда приходила днем. Я поинтересовалась, где же она бывает ночью. Подруга сказала, что она ночует у парня (!!!). Вы представляете весь ужас ситуации? Ей 20 лет, ребенку 7 месяцев, муж в Москве, она в положении уже пятый месяц и спит с каким-то "парнем"...а вот-вот собирается вернуться в Москву. Ничего себе съездила жена с ребенком в родной город...однако.

P.S. Муж очень добрый, красивый, любящий мужчина. Чего ей не хватает, что дошла до такого???

[Multifairy]

Почему дети никогда не жалеют денег родителей? Жуть! Иногда появляется впечатление, что их лень родилась раньше чем они. Много нервничаю. Зря, наверное. Пару дней отдыха стали историей. Не хватает воды, расслабленой обстановки, родных людей. Уже скучаю по сестре и племяннику. Среда - выходной! Надеюсь. Поэтому автоматически все дела переносятся на среду... Как успеть?)))

[Multifairy]

А тепер на іншу тему. Чому людям так життєво необхідно брехати? Я, наприклад, дізналася правду... Як стало неприємно!!! Ніби хтось кинув у спину камінь, підняв у небо і скинув у грязюку.. Багато порівнянь. Але можна було просто сказати правду. Я б навіть не образилася. А так...закреслюю твоє ім'я.