Поддерживаете ли вы двуязычие в Украине? Опции

[.Stealth]

Дикторы канала отжигают - "Прем'єр-міністерка Тимошенко"

как так можно? думал, что мне показалось...ан - нет, многократно повторяют словосочетание....это я такий прискіпливий, чи така мова державна?

[SSSK0]

А тобі видно тільки й алкоголь головне!

Пятница! Выигрываем 3-1 !!! Ну разве алкоголь тут лишний!?

http://mport.bigmir.net/body/1535856-Kak-s...t-stakan-drugoj

Как стать умнее: поможет стакан-другой

Ученые не устают доказывать нам вред алкоголя. Но после новых исследований они в один голос утверждают: надо выпить! По результатам проведенных в университете исследований был сделан вывод, согласно которому чем больше алкоголя потребляет человек, тем больше в его организме вырабатывается ацетата. Ацетат – это побочный продукт расщепления молекул спирта, богатый энергией.


Сообщение отредактировал SSSK0 - Mar 22 2013, 22:53

[explosive]

Пятница! Выигрываем 3-1 !!! Ну разве алкоголь тут лишний!?

До речі, всіх з фантастичною перемогою! Поставили ляхів на коліна!

...чем больше алкоголя потребляет человек...

SSSKO, ти хоч в цей бред віриш? Чим більше пити, тим будемо здоровіші? Як я знаю, горілку можна вживати для профілактики (50-100гм) на день, проте це має бути горілка, а не бадяга якась...
Ох вже ці вчені...
То може давай приймати по літрі горілки вдень, і буде у нас здорова та красива нація, а що саме головне, СПОВНЕНА СИЛ ТА ЕНЕРГІЇ!
В топку ці тренажерні зали, спортивні майданчики, та секції спорту. Горілка наше всьо!

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Сообщение отредактировал explosive - Mar 22 2013, 23:53

[SSSK0]

До речі, всіх з фантастичною перемогою! Поставили ляхів на коліна!

SSSKO, ти хоч в цей бред віриш?

Всех с победой!

Нет, конечно в этот бред не верю. Просто жутко раздражают правила торговли
в ЕС... очень трудно найти открытый магазин после 21:00... раздражает!

p.s. А от алкоголя не только вред!

[yartat]

Нет, конечно в этот бред не верю. Просто жутко раздражают правила торговли
в ЕС... очень трудно найти открытый магазин после 21:00... раздражает!

Так в СССР было то же самое! Не раздражало?

[SSSK0]

Так в СССР было то же самое! Не раздражало?

Жутко раздражало! Вот поэтому СССР и развалился практически мирно

Время работы магазинов в Германии
C понедельника по пятницу промтоварные магазины работают с 9.00 (10.00) до 18.00 (20.00). Как и в банках, существует также "длинный" четверг, когда супермаркеты работают до 20.00. По субботам магазины открыты до 16.00. Продуктовые магазины часто начинают работу с 7.00 и заканчивают после 19.00.

Сообщение отредактировал SSSK0 - Mar 25 2013, 23:15

[Semiuz]

Вот поэтому СССР и развалился практически мирно

Благодаря Горбачеву... і Україна врешті врешт здобула омріяну волю і незалежність, не тільки від "червоного змія", але й ту до якої прагнула багато століть, від часів розпаду Київської Русі. ІМХО

[Prolis]

Да ну их этих скандинавов - толерасты сплошные, ... мусульман и педиков полно...

Значить не довго їм залишилось радіти високому рівню життя.

[OSTfrost]

Впевнений, що однієї мови вистачить, як і вистачало всі ці роки. А всі розмови щодо введення другої офіційної, ніщо інше як провокаційна компанія.

[Semiuz]

Впевнений, що однієї мови вистачить, як і вистачало всі ці роки.

Повністю згоден.

А всі розмови щодо введення другої офіційної, ніщо інше як провокаційна компанія.

Все набагато простіше - просто ПР, таким чином, набиває собі рейтинг перед майбутніми виборами...

[explosive]

Впевнений, що однієї мови вистачить, як і вистачало всі ці роки. А всі розмови щодо введення другої офіційної, ніщо інше як провокаційна компанія.

В сраці просто свербить деяким, от і все. Їм так свербить, що подолати цю свербіж може тільки друга державна мова - російська!

[Vintik]

Конституційний Суд відмовився розглядати уже четверте подання про визнання неконституційним мовного закону.

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Конституційний Суд відмовився розглядати уже четверте подання про визнання неконституційним мовного закону.

Як повідомляють джерел Української правди, КС відхилив подання 51 народного депутата.

Народні депутати просили визнати даний закон неконституційним у зв’язку з порушенням процедури його розгляду, ухвалення та набрання чинності.

Як аргументи, депутати від опозиції звертали увагу суддів на порушення положень регламенту під час попереднього розгляду законопроекту, внесення його на голосування та відсутність окремих депутатів під час голосування.

Судді КС не взяли до уваги наявність рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" та відмовили з формальних підстав, вказавши, що суд не уповноважений перевіряти дотримання положень регламенту ВРУ під час прийняття законів.

Доповідачем у справі був суддя Михайло Запорожець, який до призначення в КС працював суддею Апеляційного суду Луганської області.

Як відомо, до цього КС відмовився розглядати три інших подання щодо мовного закону - Львівської міської ради, а також голови Львівської облради та 51 депутата Верховної Ради.
http://www.pravda.com.ua/news/2013/03/27/6986595/

[Nikolay_]

Это все конечно хорошо. Интересно только Вы не пробовали сами хотя иногда пытались почитать первоисточники о которых идет речь в статьях с УП?

Судді КС не взяли до уваги наявність рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" та відмовили з формальних підстав, вказавши, що суд не уповноважений перевіряти дотримання положень регламенту ВРУ під час прийняття законів.

Как красиво звучит: "рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України".
А теперь смотрим, о чем же там шла речь:

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

3. Заявитель жаловался на нарушение его прав в соответствии с Конвенцией при его увольнении с должности судьи Верховного суда. В частности, он утверждал, в соответствии со статьей 6 Конвенции, что: (I) его дело не было рассмотрено «независимым и беспристрастным судом»; (II) разбирательство в Высшем Совете Юстиции («ВСЮ») было несправедливым, так как оно не было проведено в соответствии с процедурой, предусмотренной внутренним законодательством и предоставляющей важные процессуальные гарантии, в том числе в отношении срока давности для дисциплинарного взыскания; (III) парламент принял решение о его увольнении на пленарном заседании без надлежащего изучения дела и со злоупотреблением электронной системой голосования; (IV) его дело не было рассмотрено «судом, созданным на основании закона»; (V) решение по его делу было принято без надлежащей оценки доказательств, и важные аргументы, представленные стороной защиты, не были учтены должным образом; (VI) отсутствие у Высшего Административного Суда («ВАС») достаточной компетенции для рассмотрения актов, принятых ВСЮ, противоречило его «праву на суд» и (VII) не был соблюден принцип равенства сторон. Заявитель также жаловался, что его увольнение было несовместимым со статьей 8 Конвенции, и что у него не было эффективных средств правовой защиты в этом отношении, в нарушение статьи 13 Конвенции.

Рекомендую вообще прочитать целиком историю всей этой склоки, если сил хватит...
http://khpg.org/index.php?id=1359450183
Какое имеет отношение это решение Европейского суда к данному вопросу?

И еще - почему этот вопрос больше всех беспокоит тех, кого он по сути меньше всех касается?

Як відомо, до цього КС відмовився розглядати три інших подання щодо мовного закону - Львівської міської ради, а також голови Львівської облради та 51 депутата Верховної Ради.

Я почему-то считал, что этот закон в большей степени касается жителей восточных областей? Можете объяснить почему он больше всех беспокоит жителей Львовской области? Есть перспектива введения официального русского на территории Львовской области?

[Vintik]

Вперше КСУ відмовився розглядати подання оскільки не Львівська облрада прийняла рішення про звернення до КС, а голова облради.
Потім КСУ відмовився розглядати подання 51 депутата Верховної Ради через порушення процедури розгляду у комітетах і голосування чужими картками. ("КС виходив з того, що депутати не долучили доказів порушення процедури голосування, а надали інформаційні матеріали").
Спроба № 3: суб’єкт подання - Львівська міська рада. Тепер уже щодо визнання положень закону "Про засади державної мовної політики" неконституційним. Відмова ще цікавіша: "непідвідомчість питань конституційного подання компетенції суду (це як???) та не відповідність тексту звернення положенням закону"
І остання спроба про яку згадувалось вище.

Ви питаєте щодо "Олександр Волков проти України".
Даю жирний натяк:

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України
(є неконституційним), Закон України „Про внесення змін до Конституції України“ від 8 грудня 2004 року № 2222–IV у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття.

2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України“ від 8 грудня 2004 року № 2222–IV, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Згідно з частиною другою статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України“ покласти на органи державної влади обов’язок щодо невідкладного виконання цього Рішення стосовно приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України „Про внесення змін до Конституції України“ від 8 грудня 2004 року № 2222–IV.
http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=122407

И еще - почему этот вопрос больше всех беспокоит тех, кого он по сути меньше всех касается?
Я почему-то считал, что этот закон в большей степени касается жителей восточных областей? Можете объяснить почему он больше всех беспокоит жителей Львовской области? Есть перспектива введения официального русского на территории Львовской области?

У нас закони діють на всій території України, щоб знали на майбутнє.

П.С. Я так дивлюся, донбаські судді - суцільні Д’артаньяни

[Nikolay_]

У нас закони діють на всій території України, щоб знали на майбутнє.

Да нет, как-то не на всей территории. На некоторых, оказывается, может и не действовать.
Что бы вы знали на будущее.

Депутати Львівської обласної ради визнали нечинним Закон "Про засади державної мовної політики" на території Львівщини.
Відповідне рішення депутати прийняли на сесії 9 жовтня, внісши відповідні зміни до попереднього рішення про Програму розвитку української мови, культури та історичної свідомості громадян Львівщини на 2012 рік.
Відповідну пропозицію внесла депутат від ВО «Свобода» Ірина Фаріон. За її словами, закон слід визнати нечинним «з огляду на його антидержавну сутність та брутальне порушення процедури ухвалення у Верховній Раді».

Так что насчет Д'Артаньянов - так сразу и не скажешь, откуда они.

[Vintik]

Да нет, как-то не на всей территории. На некоторых, оказывается, может и не действовать.
Что бы вы знали на будущее.
Так что насчет Д'Артаньянов - так сразу и не скажешь, откуда они.

Це політичні заяви, їхня юридична сила приблизно як у "проголошенні територій без НАТО"
А тут ми маємо що КСУ коли хоче то бачить порушення процедури (2222-IV) а коли не хоче то не баче. Справжні Д'Артаньяни

[xSandr]

Не підтримую!!! повинна бути одна державна мова!

[Nesh_reanimator]

2Vintik
Это всё, конечно, здорово. Но прочитай 10 статью конституции. ПОЛНОСТЬЮ.
А то такое впечетление, что чем дальше на Запад, тем больше букв из неё пропадает.

[olex@]

Я з самого початку говорив, що не варто приводити як приклад Канаду.
Ось маєте:
Мiф про канадську двомовнiсть - очима українця з Квебеку
http://texty.org.ua/pg/article/editorial/r...chyma_ukrajinca
"Двомовна Канада" була i залишається утопiєю. Двомовними є лише 17% населення - переважно ті, хто в побуті розмовляє французькою. Канадський досвід може стати цікавим уроком для поборників "державної двомовності" в Україні - в ситуацiї офiцiйного бiлiнгвiзму виживає лише одна мова: сильнiша.

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Колишнiй одесит, мiй приятель вже кiлька рокiв yчиться у Сполучених Штатах. У 2005 вiн вперше у життi приїхав до Канади - по справах. Я жив тодi у Шербруку - квебекському мiстечку на 150 тисяч жителiв. Друг мав мою адресу. На однiй із сусiднiх вулиць вiн зупинив машину, щоб розпитати перехожих, як їхати далi.
Замiсть передмови: "Я думав, вони якось… двомовнi"

- Слухай, - здивовано розповiдав вiн менi потiм. - Вони ледь розмовляли англiйською! Bсе пояснили, але з такими зусиллями!

- Звiсно, - кажу. - Це ж для них чужа мова.

- Ну, я думав, що вони, вони все ж таки, якось... двомовнi...

Це сталося у Квебеку - однією з найбільших за територією і населенням провінцією Канади, заселеній переважно франкомовними квебекуа.

Якби мiй приятель приїхав, скажiмо, до Торонто, i спробував би розпитати дорогу французькою, вiдповiдь була б бiльш лаконiчною: "I don't speak French".
Країна обмежeної двомовностi

Канада вважається двомовною країною. Ідеально двомовною. У неї дві державні мови - англійська і французька. При цьому у самому Квебеку "державною" є одна мова - французька, її визнають рідною 81% квебекуа.

Дехто наводить канадський бiлiнгвiзм, як приклад для України. Можна порівняти, як виглядає офіційна двомовність у Канаді із офіційною франкомовністю у Квебеку.

Федеральні установи не пiдпадають пiд дiю Хартiї. Їхнi оголошення - завжди двомовнi, навіть у Квебеку. Всі фото - автора

У нашій народнiй пiдсвiдомостi мiцно засiли чотири мiфи:

1. Канадцi - єдиний народ.

2. Бiльшiсть канадцiв володiє як англiйською, так i французькою.

3. Канадський бiлiнгвiзм усiх влаштовує.

4. Канадська мовна ситуацiя нагадує українську

Чи так це насправдi? Розглянемо кожне міфічне твердження по черзі.
1. Канадцi - єдиний народ?

У 1839 роцi, розслiдуючи причини Повстання Патрiотiв (першого та останнього в iсторiї повстання за незалежнiсть Канади, 1837-1838 рокiв) британський лорд Джон Дархем писав:

"Я чекав, що знайду протистояння уряду і народу. Я знайшов двi нацiї, що борються помiж собою у лонi єдиної держави. Я знайшов не боротьбу принципiв, а боротьбу народiв".

Саме так. Два народи. Двi нацiї.

Англо- i франкоканадцi, це не просто двi мовнi групи. Це - два народи, двi нацiї, два етноси. Вони зовсiм рiзнi за походженням, за культурою, за менталiтетом. Квебекцi завжди знали, що вони - не "Anglais". Англоканадцi пам'ятали, що "French" - це не вони.

Франкомовнi складають бiльшiсть населення Квебеку, англомовнi - решти Канади. Єдине, що їх об'єднує - це канадська держава.

"Ми прийшли сюди триста рокiв тому. Ми підкорили шмат континенту вiд Гаспе до Монреалю i вiд Сен-Жан д'Ібервiль до Унгави, промовляючи: тут все, що ми привезли з собою - наша вiра, наша мова, нашi чесноти i навiть нашi слабкостi - стають священими, незмiнними, i залишаться назавжди.

Навколо нас оселилися чужинцi, що називають нас варварами. Вони захопили майже всю владу, взяли майже всi грошi. Але у країнi Квебек нiчого не змiнилося. Нiчого не змiниться... І ми збереглися, мабуть, для того, щоб ще багато столiть свiт... казав: цi люди належать до народу, який не вмiє вмирати."

Це - цитата з роману "Марiя Шапделен", написаного у 1913 роцi. Саме таким побачив квебекський патрiотизм його автор, француз Луї Емон. Емон достатньо пожив серед франкоканадцiв, i знав, про що пише.

"Я приїхав до Квебеку вивчати французьку частково через почуття патрiотизму, - пригадує англоканадський журналiст Ґрем Фрейзер (Graham Fraser) у своїй книзi "Sorry, I Don't Speak French", - І я був вражений життям, яке мало дуже мало спiльного з країною, де я вирiс. Того літа Жiль Вiньо спiвав пiсню "Моя країна" ("Mon pays"). Вiньо спiвав не про Канаду..."

Пiсня "Моя країна" починається так:

"Моя країна - це не країна, а зима.

Мiй сад - це не сад, а поле.

Мiй шлях - це не шлях, а снiг."

Це - пiсня саме про Квебек. Такий, як вiн є - з довгою зимою, снiговими бурями, заметiллю... Людина, яка її склала, дуже любила цю свою країну.

У 2006 роцi федеральний парламент вперше у iсторiї країни визнав квебекцiв "нацiєю". Деякi англомовнi канадцi сприйняли це, як "поступку сепаратистам". У самому ж Квебеку бiльшiсть населення не звернула на це увагу. Це якби федеральний парламент визнав, що зимою, зазвичай, холодно, а у морi вода - солона.

Два народи, двi мови, двi культури... Бiльшiсть квебекцiв дуже мало знають про життя "решти Канади". Бiльшiсть англоканадцiв взагалi не пiдозрюють про iснування квебекської культури (непоганої лiтератури, чудового кiнематографу свiтового рiвня...). Для них, все, що стосується Квебеку, це - "French".
2. Бiльшiсть канадцiв володiє як англiйською, так i французькою?

За даними канадського мiнiстерства статистики на 2006 рiк, лише 17% канадцiв володiють водночас англiйською i французькою. Менше, нiж кожен п'ятий. Ось така у Канадi двомовнiсть.

Де ж живуть цi нечисленнi бiлiнгви? Може, вони равномiрно розподiленi по всiй країнi? Виявляється, нi.

55% двомовних канадцiв мешкає у франкомовному Квебеку. Їх там - 40% населення. У рештi Канади двомовнi складають лише 10% вiдсоткiв населення.

Але iсторiя на цьому не закiнчується. За межами Квебеку кiлькiсть людей із рiдною французькою складає майже 4%. Вiдповiдно, лише 6% не-франкоканадцiв за межами Квебеку спромоглися вивчити мову Мольєра.

Про якiсть, поки що, не йдеться. Але, якщо чесно, не так вже й багато з "офiцiйно-двомовних" поза Квебеком можуть вiльно пiдтримати французькою бесiду на повсякденнi теми - побут, машини, полiтика, спорт... Правду кажучи, навіть не всi двомовнi квебекцi здатнi на це.

Мiсто Квебек. Агiтацiя напередоднi виборiв до федерального парламенту (осiнь 2008).

Федеральнi партiї не обмеженi у виборi мов, але на бiльшостi територiї Квебеку їхнi

плакати - виключно франкомовнi. Робити iнакше - значить, налаштувати проти себе

бiльшiсть населення.

Нещодавно одна монреальська радiостанцiя провела експеримент.

Журналiст зателефонував у пересiчний готель мiста Квебек (франкомовного на 99%) i розмовляв виключно англiйською.

Вiн спробував замовити номер.

Людина на iншому кiнцi трохи зам'ялася, але перейшла таки на англiйську.

Звiсно, не iдеально, звiсно, з акцентом... але номер таки зарезервували.

Потiм журналiст зателефонував до готелю в Торонто. Говорив, звiсно, тiльки французькою. Клерк розгубився i попросив почекати.

Пiсля кiлькох хвилин пошуку, вiн знайшов-таки якогось "бiлiнгва". Щоправда, "бiлiнгв" не виправдав довiри, бо нiчого, окрiм "бонжур" вiн сказати не змiг.

Збираючись до Квебеку - у вiдпуску чи у вiдрядження - пересiчний мешканець Торонто чи Ванкуверу не побiжить купувати англо-французький розмовник. Це йому навiть не спаде на думку. Навiщо, якщо майже половина квебекцiв розумiє "общєпрiнятий язик"? Вiн без проблем знiме номер у готелi, пообiдає у ресторанi, розпитається, як проїхати до центру мiста. І все це - не вимовивши жодного французького слова. Звiсно, всi написи навколо будуть французькою, та й не всi перехожi володiтимуть мовою Шекспiра. Але так-сяк порозумiтися можна. Особиво у сферi обслуговування.

Натомiсть, збираючись до Калґарi чи Галiфаксу, франкомовний квебекуа має пiдучити свою англiйську. Інакше доведеться спiлкуватися жестами. Хоч на вулицi, хоч у магазинi. Окрiм, може, випадкiв, коли за прилавком випадково стоятиме iнший квебекуа, або ж iмiгрант із Францiї, Конго чи Алжиру. Але ймовiрнiсть такого спiвпадiння наближається якщо не до нуля, то, принаймнi, не до одиницi. Чим далi вiд Квебеку, тим вона менша.

Чесно кажучи, дуже важко назвати таку ситуацiю "iдеалом бiлiнгвiзму".
3. Канадський бiлiнгвiзм влаштовує всiх?

Бiлiнгвiзм обмежується державними програмами. За федеральним Законом про офiцiйнi мови вiд 1968 року, кожен громадянин має право на вживання та освiту однiєю чи iншою з офiцiйних мов незалежно вiд мiсця проживання.

Кожен має право отримати державнi послуги тією чи iншою мовою. Також - свiдчити у судi. Бiльшiсть державних публiкацiй має бути двомовними. Депутати федерального парламенту можуть виступати або англiйською, або французькою. Етикетки на продуктах споживання теж мають бути обидвома мовами.

"Щодо решти, - казав П'єр Елiотт Трюдо, "батько" канадського бiлiнгвiзму, - хай вирiшують економiчнi та соцiальнi сили... Хай споживач та iнвестор вирiшують, що їм робити у рамках цього закону (про офiцiйнi мови)".

"Споживач та iнвестор" вирiшили. Добитися франкомовного обслуговування у ресторанi Калгарi не легше, анiж україномовного обслуговування у ресторанi Сiмферополя.

Державнi службовцi у так званих "двомовних регiонах" - Оттава, Монреаль, Новий Брансвiк - мають вiльно володiти обидвома мовами.

"На веснi 2004, Керолiн Едолф, журналiстка CBC-Radio у Оттавi, помiтила зростаючи панiку серед декого зi своїх сусiдiв, - пише Ґрем Фрейзер. - Уряд вирiшив, пiсля рокiв мовних вимог вжити нове правило; люди, що не склали iспит з читання, писання та усного спiлкування пiсля трьох спроб (!), не мали залишатися на державних посадах".

Йшлося про англомовних чиновникiв, що живуть та процюють у "двомовнiй" столицi Канади, та ще й у федеральному урядi, на посадах, якi вiд самого початку вимагали двомовностi.

Коли раптом виявилося, що французьку, все ж таки, треба теж знати, i що iспит не можна завалювати бiльш, нiж три рази, цих людей охопила панiка.

За задумом теоретикiв канадського бiлiнгвiзму, Оттава мала би бути двомовною. Щоб, приїхавши туди у справах, кожен громадянин Канади - хоч "англо-", хоч "франко-" - почував себе, як вдома.

Ця прекрасна iдея так i залишилася утопiчною. Двумовними є хiба що вивiски на державних установах та частина дорожнiх знакiв і табличок з назвами вулиць.

Бiльшiсть вивiсок приватного сектору - англiйськi. Майже всi меню у ресторанах - англiйською. Майже вся сфера обслуговування - кафе, таксi... - працює тiльки англiйською. Двомовнi вивiски - це, у бiльшостi випадкiв, ознака того, що бiзнес належить франко-онтарiйцю. Двомовне обслуговування iснує переважно там, де працюють франкоонтарiйцi, квебекуа, або ж нечисленнi iмiгранти з франкомовних країн...

Чи влаштовує когось такий бiлiнгвiзм? Важко сказати.

Квебекуа, що їдуть до Альберти чи до Онтарiо (включаючи "двомовну" Оттаву), почувають себе майже як за кордоном. "Це - не в нас", - констатують вони.

Англомовним, навпаки, здається, що їм штучно нав'язують французьку.

Коли онтарiйський уряд запровадив двомовнi знаки на дорогах, 116 тисяч людей пiдписали петицiї, протестуючи проти цього рiшення. Проте, їдучи до Квебеку, онтарiйцi часто скаржаться на недостатню кiлькiсть англомовних знакiв.

Таке ставлення передається новим iмiгрантам.

Ось типова скарга на "засилля французької", яку можна знайти на будь-якому з росiйськомовних форумiв Канади: "Уявляєте собі, я їхав по такому-то гайвею, і побачив дорожній знак з якимось французьким словом! І ці кляті французи ще кажуть, ніби їх дискримінують! Так, своїми очима бачив. Та ні, не на тому гайвеї, а на другому. Що, не можете знайти? Ну то поїдемо разом, я вам покажу! Я це місце добре запам'ятав! Зовсім вже задовбали ці сепаратисти своєю французькою..."

Мабуть, щось подiбне кажуть iмiгранти з Індiї, Китаю, Нiгерiї... Багато з них щиро не розумiють, навiщо у "англомовнiй" країнi якась там французька. Якщо зауважити, що щороку до Канади приїжджає коло 300 тисяч iмiгрантiв, майбутнє французької за умов бiлiнгвiзму залишається пiд сумнiвом.
4. Канадська мовна ситуацiя нагадує українську?

Головна вiдмiннiсть Канади вiд України - у мовному аспектi - доволi iстотна.

У Канадi - два рiзнi народи, з двома мовами i культурами. Вони нiколи не складали одне цiле. Не складають i тепер.

В Українi - все навпаки. Протягом кiлькох столiть, один народ був роздiлений помiж рiзними державами... але залишився єдиним народом.

Навiть якщо чимало схiдних українцiв перейшли на росiйську, вони залишаються українцями i не заперечують цього. Бiльшiсть може пригадати, що дiдусь чи бабуся розмовляли колись українською.

Та й навiть на сходi русифiкацiя торкнулася, переважно, великих мiст. У селах та мiстечках ще й тепер лунає українська. Вона не занесена, не нав'язана - нею тут розмовляли завжди.

А ось - приклад "федеральної" двомовностi на Островi Принца Едварда, майже повнiстю англомовнiй провiнцiї. Тут - одна з вивiсок в місцевому нацiональному парку. Як бачите, змiнено лише одне слово. "Перекладено" щось на кшталт "Стежка "Обітаємий Лєс".

Українiзацiю можна трактувати, як повернення до коріння і вiдродження мови предкiв. Та й просто як захист прав тих, хто ще не забув iсторичну мову - наприклад, тих самих селян.

У Канадi такого аспекту немає. Примусово францизувати Британську Колумбiю було б таким самим злочином, як i англiзувати Квебек. Але нiхто й не намагається францизувати Британську Колумбiю. І нiколи не намагався. Та й взагалi, англiйськiй мовi у Канадi нiчого не загрожує.

А ось англiзацiя Квебеку - рiч цiлком реальна. За часiв "двомовностi" вона швидко прогресувала. Єдине, що змогло її зупинити - вiдмова Квебеку вiд полiтики бiлiнгвiзму. Вiдтепер французька - єдина офiцiйна мова провiнцiї. Та й навiть тепер у деяких монреальських готелях та ресторанах можна почути вiд обслуги: "Sorry, I don't speak French. Please, speak English!"
Замiсть епiлогу : Чому французька все-таки зберiглася?

Якщо Квебек (а особливо - Монреаль) залишився франкомовним, то це, власне, завдяки вiдмовi вiд бiлiнгвiзму. У 1977 роцi уряд провiнцiї прийняв Хартiю французької мови (так званий "Закон 101").

Вiдтодi французька стала єдиною офiцiйною мовою Квебеку. Нею мають бути усi вивiски (англiйський текст можна додавати за бажанням, за умов, що англiйськi лiтери будуть меншi вiд французьких). Французька має бути робочою мовою усiх великих та середнiх пiдприємств (хоча на практицi, численi англомовнi компанiї iгнорують цю вимогу).

Дiти мають ходити до французьких шкiл (але тi, хто самi колись навчалися англiйською, можуть вiдправляти дiтей до англомовних шкiл - державних, безкоштовних). Усi магазини, ресторани та готелi мають бути у змозi надати сервiс французькою (на практицi, я був свiдком кiлькох ситуацiй, коли на мiй "бонжур" вiдповiдали виключно англiйською; судячи з того, що я читав у газетах та чув вiд знайомих, це - лише крапля у морi).

Англомовнi громадяни Квебеку щиро вважають "Закон 101" "фашизмом" i "шовiнiзмом". Їх не засмучує тй факт, що у провiнцiї дiють три унiверситети з виключно англiйською мовою навчання. До цього треба додати з десяток англомовних коледжiв.

Всi цi установи фiнансуються урядом Квебеку, а їхнi студенти мають тi ж пiльги, що й студенти франкомовних вузiв франкомовнi. У провiнцiї виходять англiйськi газети, є англомовнi радiостанцiї та канал телебачення. Навiть податковi декларацiї для квебекського Мiнiстерства податкiв можна заповнювати англiйською.

Проте Хартiя робить свою справу. Принаймнi уповiльнює англiзацiю Квебеку...


ДОВІДКА: Коротка iсторiя Канади

У XVIII сторіччі Францiї належали колосальнi територiї у Північній Америці: пiвдень сучасних Квебеку та Онтарiо, Акадi (сучаснi Атлантичнi провiнцiї Канади), Манiтоба, долина рiки Мiссiсiппi з мiстом Новий Орлеан, територiя сучасних Мiссурi, Огайо та Іллiнойса з фортецею Детруа (D?troit - французькою "протока").

Сучаснi географiчнi назви Detroit, Chicago, Illinois, Michigan - вiдображають французьку, а не англiйську транскрипцiю iндiанських слiв. Так само i з назвою народу сiу (Sioux).

Проте, Францiя так нiколи й не колонiзувала бiльшiсть із цих територiй. Європейське населення нараховувало кiлька десяткiв тисяч i жило, переважно, у долинi рiки Святого Лаврентiя, у Новому Орлеанi та у Акадi (сучасна провiнцiя Нова Шотландiя). Перша з цих груп назвалася "канадцями".

У тi часи, слова "канацець" i "франкомовний" були синонiмами...

У 1863 роцi, внаслiдок запеклої вiйни, Канаду приєднано до британських володiнь. У квебекськiй iсторiї цей перiод носить назву Завоювання (La Conqu?te).

На початку, англомовне населення Канади (тобто берегiв Святого Лаврентiя) складалося, переважно, з вiйськових, чиновникiв та купки комерсантiв. Шотландськi та iрландськi селяни-католики, що переселялися до країни, зливалися з мiсцевим населенням. Вже у другому поколiннi їх не можна було вiдрiзнити вiд канадцiв - анi за мовою, анi за звичаями. Ще й сьогоднi в багатьох франкоканадцiв - шотландськi та iрландськi прiзвища.

Але така iдилiя продовжувалася не довго. Пiсля Американської революцiї до країни iмiгрувало багато лоялiстiв (тих, хто залишився вірними Британській короні і не визнав незалежність новостворених США).

На вiдмiну вiд канадцiв, новоприбулi були протестантами. Їхнi культура, звичаї, уяви про суспiльство абсолютно вiдрiзнялися вiд канадських. Вони жили окремо, створивши свiй, майже паралельний свiт.

Так виникло двi основнi групи канадцiв, якi iснують до цього часу.

Кiлькiсть англомовних збiльшувалася за рахунок нових iмiгрантiв з Британiї. Кiлькiсть франкомовних - виключно завдяки високої народжуваностi.

Англомовнi канадцi займали панiвнi позицiї у економiцi країни. Вони були краще освiченi. А головне - вiдчували себе панiвною нацiєю. Англiйська стала мовою бiзнесу, виробництва, державного апарату, армiї...

Іммiгранти, що приїхали до Канади у 1950-тi роки, ще можуть пригадати, як у деяких магазинах продавцям забороняли говорити з покупцями французькою (навiть якщо i тi i iншi були франкомовними)

Франкомовних канадцiв виштовхнули на нижчi сходинки суспiльства. Вони були бiднiшi i гiрше освiченi. Багато хто асимiлювався. Але бiльшiсть зберiгла свою мову та культуру...

У 1960 роцi у Квебеку почалася так звана Тиха революцiя. За кiлька рокiв провiнцiя повнiстю модернiзувалася. З патрiархального, закритого i малоосвiчeного франкоканадське суспiльство перетворилося на сучасну нацiю. Вiдкрилися новi коледжi та унiверситети. Зростала кiлькiсть франкомовних пiдприємцiв. Квебекцi пiднiмалися з колiн.

У 1974 роцi французьку оголосили єдиною офiцiйною мовою Квебеку, а у 1977-ому прийняли Хартiю, що захистила квебекський народ вiд асимiляцiї.

[Nikolay_]

Если честно, то Америку Вы не открыли.
И вопрос не там стоял как бы приблизиться к идеальному - там вопрос стоял как бы в клочья не разорвало. Про "Фронт освобождения Квебека" вспомните... Канадцы предпочли вместо дальнейшей эскалации конфликта дать людям некоторую свободу выбора. И люди сами делают свой выбор. без взрывов, похищений и т.п.
Понятно, что франкоязычное население постепенно перейдет на английский язык. Но это будет их выбор! Им это выгоднее. Кстати, поэтому у них бизнес бежит впереди всех. Или Вы считаете что для них было бы лучше заставлять их использовать везде французский язык независимо от их желания? Хотите решать их судьбу за них?

В Ирландии посмотрите что делается. Где есть те ирландцы? На 4,5 миллиона человек - из них реально использует ирландский 340 тыс.
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%80%...%B7%D1%8B%D0%BA

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Государственные языки Республики Ирландия — ирландский и английский.

Правительство Ирландии предпринимает меры по замене английского языка возрождённым ирландским. Его изучают в школах, он используется на национальном телевидении и радио (RTÉ, TG 4, Lá). В апреле 2005 года принят закон, по которому все англоязычные вывески на западном побережье страны заменены на ирландские. В соответствии с новым законом должны быть переведены на ирландский и не могут быть дублированы английскими названиями топонимические обозначения в Гэлтахтах, территориях, где позиции ирландского языка наиболее сильны.

По результату опроса в 2002 году, более 1,57 миллиона жителей в возрасте от 3 лет и старше могли говорить на ирландском языке, в сравнении с 1,43 миллиона в 1996 году. Однако есть существенный сдвиг в обратную сторону с 43,5 % в 1996 до 42,8 % в 2002. Среди женщин оказалось больше ирландоговорящих (45,9 %), чем среди мужчин (39,7 %)[33].

Мое мнение - им ничего не поможет. Хотя бы потому, что у ирландца, знающего английский язык, всегда есть выбор - всегда можно уехать в Штаты, Канаду, Австралию. А люди всегда хотят иметь свободу выбору. Свободные люди.

Я так думаю, что через какое-то (трудно сказать какое) количество лет, останется английский язык. Жизнь заставит. Просто без знания (хотя бы небольшого) международного языка станет трудно жить. А в некоторых сферах - уже сейчас без него обходиться практически невозможно.

[olex@]

Если честно, то Америку Вы не открыли.

Понятно, что франкоязычное население постепенно перейдет на английский язык. Но это будет их выбор!
Им это выгоднее. Кстати, поэтому у них бизнес бежит впереди всех. Или Вы считаете что для них было бы лучше заставлять их использовать везде французский язык независимо от их желания? Хотите решать их судьбу за них?

В Ирландии посмотрите что делается. Где есть те ирландцы? На 4,5 миллиона человек - из них реально использует ирландский 340 тыс.
Мое мнение - им ничего не поможет. Хотя бы потому, что у ирландца, знающего английский язык, всегда есть выбор - всегда можно уехать в Штаты, Канаду, Австралию. А люди всегда хотят иметь свободу выбору. Свободные люди.

Я так думаю, что через какое-то (трудно сказать какое) количество лет, останется английский язык. Жизнь заставит. Просто без знания (хотя бы небольшого) международного языка станет трудно жить. А в некоторых сферах - уже сейчас без него обходиться практически невозможно.

Слава Богу, а то мені тут постійно, перепрошую, тулять, що це лише ми такі дурні упираємось, а всі інші, де державних мов, дві і більше, суцільні поліглоти, і все справедливо, і все ОК. Суцільна демократія.
Тільки ти впевнений, що перехід франкомовних на англійську це їхній вибір?
Тобто, уяви собі канадську родину, що отак от сидячи за сімейним столом вирішує, а нумо всі ми почнемо говорити англійською. Адже це так перспективно. Байдуже, що рідна мова французька і весь час спілкування ведеться французською. Вигідніше, англійською. Ну, всі так роблять і Америка знову ж таки під боком.
Про Ірландію, взагалі, й мови не йде. Якщо французська - в принципі, не мертва мова, то ірландська - як іврит. Ой ні, іврит здається за кілька десятиліть відродився і досить таки впевнено себе почуває. В чому ж справа? Чому одна мова загибається, а інша ожива? Чи не у відношенні народу та державної влади, що намагається зберегти самобутність та ідентичність? Хіба ж це заважає бізнесу та розвитку?