Моя рідна мова / Мой родной язык Опции

[olex@]

Про мовну психотравму й українське ґетто.

Історія зі Скрипкою показала, що ще далеко не загоїлось там, де ми думали, що все позросталось. Знову раптово намалювалися «ми» і «вони».

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Вирішила вперше розповісти про власний досвід україномовності, який завжди здавався мені очевидним для всіх, але сьогодні я вперше засумнівалась, спостерігаючи за категоричною «травлею» Скрипки. І подумала, що, можливо, потрібно сказати про це публічно. Мій пост більше для російськомовних моїх френдів, які не мали подібного пережиття. До того ж для мене це великий і досі не пережитий біль, і частково пояснює, чому Олег, для якого українська, до слова, навіть є не рідною, а вивченою, міг зірватися на таку емоційну некоректну репліку.

Отже, більшість україномовних дітей мого покоління (особливо центру і сходу) у свій спосіб пережили травму своєї україномовності і знають, що таке бути частиною українського ґетто в російському мовному і культурному морі. Я закінчила російську школу (батько вважав, що мене треба русифікувати, щоб підготувати до життя)… І ось ця школа життя була настільки жорстокою, що я досі ношу в голові рани і синці.

Україномовність у Києві – це коли ти дитиною виходив за поріг своєї київської квартири до школи і відразу ж, відразу відчував крижаний залізобетонний опір середовища. Найм’якіший вияв цього опору – ти інтуїтивно знаєш, що починаючи з ліфта, скрізь – у магазині, у дворі, школі, піонертаборі твоя українська – «нєкстаті», що це виклик, провокація для оточуючих, недоречна демонстрація скелету у шафі, тупе настоювання на цьому скелеті.

Це коли в тролейбусі мама говорить до тебе, п’ятирічної, українською, а чоловік в стоптаних сандалях з сусіднього місця каже: «он реп’ях до сраки прицепился бл.дь. Сколько же вас сюда приперлось, рагулей». Це коли ти називаєш своє ім’я, а тебе питають «А что за имя? Щирі украінци тіпа, да?». Це коли мама твоєї найближчої подруги каже твоїй мамі: «Мирослава хочет поступать в Шевченка на филфак? А вот я расстреляла бы всех сразу там, это же рассадник национализма». А твоя однокласниця, розповідаючи про поїздку в морський круіз, говорить: «С нами на корабле были дипломаты, интересно, что по-украински разговаривали... Не все украинцы жлобы, в основном, но не все». Це коли ти вступаєш в універ, потрапляєш нарешті в інше середовище (хоча б частково, маєш якусь підтримку) і твій сусід Володька, до якого ти заговорюєш українською питає: «Мира, а ты можеш не вы.бываться? Ты же вроде бы нормальный человек». Це коли тобі чотринадцять і маму викликають на розмову в КГБ за програму «Маруся Чурай», а бабуся звечора навіщось напрасовує мамі нічну сорочку у сумку на випадок арешту. Це коли директриса школи Зоя Сергіївна, викликавши маму до школи за якісь мої абсолютно невинні бешкети, какби вскольз на прощання каже: «Классный руководитель сообщила нам, что у вас в доме бывают гомосексуалисты и ранее судимые товарищи, поэтому я не знаю, что у нее там под чистенькой формой» (як я розумію, це про Параджанова). Одним словом, це тотально подвійне життя. Вдома – акторське письменницьке українське середовище, колядки, самвидав, в школі – ти російськомовна київська «дєвочка», хтось інший, вдаваний, не ти. І так десять років. Ви думаєте, що все це абсурд, ідіотизм і це не боляче? Що це не травма? Чи це пережите і загоєне в мені? Ви пишете пости про те, як сильно образив вас Скрипка своїм випадом? До речі, під час флешмобу #янебоюсьсказати я не раз думала про те, що всі сексуальні домагання, доторки дорослих чоловіків, різні посягання в підлітковому віці я навіть не згадую, хоч вони й були неодноразово. Для мене все перекрила мовна травма.
Пікетування Київської міської ради на підтримку проекту рішення про застосування української мови у сфері обслуговування. Київ, 20 квітня 2017 року

Пікетування Київської міської ради на підтримку проекту рішення про застосування української мови у сфері обслуговування. Київ, 20 квітня 2017 року

Я і десятки моїх знайомих україномовних пам’ятаємо кожну деталь, кожну підколку, хамство, кожен наш бій і кожну поразку на цих нескінченних барикадах. Ви не повірите, але я бачу україномовних людей перед тим, як вони відкриють рота. Ми навчились бачити і розпізнавати одне одного без слів, по очах. Так мало нас завжди було. Таким малим був і далі є наш український світ.

Перед цією агресією в дитинстві ти безсилий, незахищений, крихкий і тобі доводиться маневрувати, просити маму не говорити українською при дівчатах, бо дівчата кажуть, що це жлобство і ім’я твоє теж сільське. Мама у відповідь, лежачи з тобою в спальні плаче в темноті і каже: «Як так? Як мені моя дитина може таке казати? Господи, за що мені таке?» і ти відчуваєш, що твій світ розпинається в цьому мороці, відчуваєш, що єдина втіха – те, що цілу ніч ти не бачитимеш цього світу, школи, однокласників, маминих сліз, цієї всієї виснажливої битви, де ти наперед – жертва і де тобі не хочеться жити.

Ясна річ, що ці наші травми і неврози ми всі якось пережили, відрефлексували, витіснили, у мене не буває ніяких істерик, ніякого ідіотського кидання грошей в обличчя російськомовній касирці. Я не люблю сильних зворотів, категоричності, патріотичного пафосу, серед моїх найближчих друзів більше якраз російськомовних людей. Але мені хочеться, щоб мої російськомовні співвітчизники, сьогоднішні коментатори вчинку Скрипки ось ці мої травми і цей мій біль відчували, усвідомлювали, щоб вони у своїх оцінках, рішеннях, судженнях брали їх до уваги by default.

Після століть імперського катка варіант «а тепер давайте перегорнемо сторінку і з цього моменту хай буде мир, дружба, рівні можливості і політкоректність, а хто не погоджується з цим, той упоротий і національно озабочєний» – не працює. Це неможливо без проговорення, розуміння і усвідомлення вами того, що нам довелось пережити в кількох поколіннях. Тому, дорогі мої російськомовні друзі, інтелектуали, блогери, любимі колеги, перед тим, як судити Олега Скрипку – відчуйте будь ласка і наш біль, проникніться ним так, щоб ми це відчули. І тоді нас усіх попустить.

Скрипку жорстоко розпинати за його зрив.

Мені зрозумілі причини цього зриву. Олег один з тих, хто сам українізувався і став одним з кількох людей, які почали українське культурне відродження. Він бився і б’ється з цим опором шоубізнесового, медійного середовища довгі десятиліття. І це страшенно виснажливо, особливо коли ти кладеш на це життя. Для Скрипки російськомовність – гірка реальність постколоніалізму, портал російської культури і, як би нам не хотілося це визнавати, частково пожива, клей для ідей «русского міра» і російської державності. Я погоджуюся з ним у тому, що або наша національна революція поступово, нашими з вами спільними зусиллями, нашим порозумінням переможе, або між нами далі буде «трещина, замазанная густым пафосом» і вже наші діти, всі – і російськомовні, і україномовні – стануть одним великим ґетто в російському світі.

Мирослава Барчук, українська журналістка та телеведуча
з.і. Це правда. Не збираюся виправдовувати Олега Скрипку, тим більше, що коли грав проти нього в КВН - ФЕПС і ВТ vs радіофаку, спілкувалися виключно російською. Можна списати на те, що він був в образі Остапа Бендера, але це слабке виправдання.
Реально, на власному досвіді можу стверджувати, що Київ 80-х - був русифікованим містом і україномовність була серйозним викликом: або ти селюк, або ти націоналіст. Я мав певні проблеми з цим, бо російську мову вчив у школі, багато читав, але не розмовляв. Тому мені знадобився майже рік, щоб я, нарешті, зміг вільно володіти "язиком".
При всьому тому, мешкаючи спільно з мадярами в гуртожитку, намагався якось вивчити угорську.
(Бо ж скільки мов ти знаєш, стільки ти людина.)
Та йдеться не про те. А про мовний тиск. Свою українськість ти мусив приховувати, бо, бачте, незручно іншим. Математику, яку роками в школі вивчав українською, треба було перекладати на російську. А це складно - похідна є похідна, а не проізводная
І що смішно - я не був винятком. Зі мною в гуртожитку жили студенти - українські діти з усієї України, які, як я розумію тепер, теж, певною мірою потерпали.
Як зараз пам'ятаю слова моєї співгрупниці, коли затинаючись, я хотів щось сказати російською;
- Не бійся, говори українською, я своя.
Тоді не йшлося про політику, ми не думали про неї, про те, чому, чорт забирай!, ми приймаємо ці правила гри. Але відтоді у мені щось повернулося. І всюди, де було можливо, я говорив рідною мовою.
У Скрипки процес національної ідентифікації був складнішим. І українська його - набута мова.
І, в принципі, він має підстави звинувачувати інших в дебілізмі, бо сам зміг не лише вивчити, а й стати частиною української культури у більш важчі часи.
А після 25 років існування вже незалежної України, де державною мовою є українська, дійсно, не вивчити її здатні лише ідіоти, перепрошую за мою французьку.
з.і.2 Прошу вірно зрозуміти - ніхто не забороняє розмовляти російською, Боже збав. Але знати і вміти говорити мовою держави, в якій живеш - це обов'язково. Інакше, ти абсолютно не поважаєш ані народ, ані історію, ані культуру. Який сенс тоді мешкати тут?
Хоча, якщо дебіл, то є варіанти.

Сообщение отредактировал olex@ - Apr 25 2017, 12:32

[olex@]

Чем придуманное от и до "ОМП" хуже или лучше "захист російськомовних" ? Русскоговорящие по крайне мере таки есть в наличии.А кто это делает причиной ?Мне интересно ваши личное мнение, не штампы минстеця.

Ну, по-перше, нічого не знаю про штампи Стеця.
Прочитай мої пости з 2006 року, може розвидниться.
Я ратував за українську мову, коли це ще не було трендом.
По-друге, мене бісить лицемірство. Особливо, російське. Байдуже, ліберал чи імперець.
Скажи, мені потрібна військова база на Чорному морі.
І по всьому.
А то комизиться - іх там нєт чи оні за спінамі жєнщін і дєтєй.
Хто тих російськомовних в Криму прітєснял?
Ти був там? Очевидно.
Якщо не останній дебіл, то бачив.

[Федор Сумкин]

Ну, по-перше, нічого не знаю про штампи Стеця.
Прочитай мої пости з 2006 року, може розвидниться.
Я ратував за українську мову, коли це ще не було трендом.
По-друге, мене бісить лицемірство. Особливо, російське. Байдуже, ліберал чи імперець.
Скажи, мені потрібна військова база на Чорному морі.
І по всьому.
А то комизиться - іх там нєт чи оні за спінамі жєнщін і дєтєй.
Хто тих російськомовних в Криму прітєснял?
Ти був там? Очевидно.
Якщо не останній дебіл, то бачив.

И вот опять, вместо простого ответа на вопрос, который вам задали, вы начинаете фонтанировать эмоциями. Я же вас спросил: кто и когда утверждал про аннексию Крыма "на захист російськомовних" ? Вы в состоянии просто ответить на этот вопрос ?

По-друге, мене бісить лицемірство.

Да, отдельно хотел поинтересоваться, когда лицемерил Петя или США вас это не смущает абсолютно и в не возмущаетесь...

[ЛиС]

Я же вас спросил: кто и когда утверждал про аннексию Крыма "на захист російськомовних" ?

Президент России Владимир Путин заявил, что Москва «была вынуждена защищать русскоязычное население» на Донбассе и в Крыму. Такое заявление Путин сделал 12 октября на форуме «Россия зовет».

«Подчеркиваю, что мы были вынуждены защищать русскоязычное население на Донбассе, вынуждены были отреагировать на стремление людей, которые живут в Крыму, вернуться в состав России», – заявил Путин.

По его словам, после этого Запад «начал раскручивать новый маховик антироссийской политики и введения санкций».]

Сообщение отредактировал ЛиС - Nov 30 2019, 18:36

[Федор Сумкин]

Про Донбас все ясно, мы про Крым говорим. Я вот про Крым таких заявлений не помню, потому мне и стали интересны рассказы olex@ про Крым и русскоязычное население.

[Danilo]

С 2011 года.Вы считаете что Ливия в данный момент процветающая страна, а уничтоженная ?

Уровень жизни в Ливии сопоставим с таковым в РФ.
https://www.numbeo.com/cost-of-living/compa...country2=Russia
Неужели, РФ, наконец, уничтожена? )

[SSSK0]

Уровень жизни в Ливии...

В Ливии объективно нет никакого "уровня жизни"... идет постоянная гражданская война...

Апрель 2019 - На прошлой неделе тлеющий конфликт в Ливии вспыхнул с новой силой. 4 апреля командующий Ливийской национальной армией (ЛНА) Халифа Хафтар объявил о начале наступления ЛНА на Триполи, пообещав выдворить из нее все незаконные вооруженные группировки. При этом он указал, что ЛНА таким образом "откликнулась на призыв народа" Триполи.

Премьер Правительства национального согласия Ливии Фаиз Сарадж в свою очередь отдал приказ всем подконтрольным ему воинским подразделениям находиться в полной боевой готовности, санкционировав при этом удары авиации для "защиты гражданского населения и жизненно важных объектов".

Нужно отметить, что в Ливии, по сути, действуют два правительства, каждое из которых претендует на власть. На западе в столице Триполи базируется Правительство национального согласия под руководством Файеза Сараджа, сформированное при поддержке ООН. Особую остроту ситуации придает тот факт, что правительство Сараджа признано международным сообществом, но по факту контролирует меньшую часть территории.

Сообщение отредактировал SSSK0 - Nov 30 2019, 19:05

[Danilo]

Про Донбас все ясно, мы про Крым говорим. Я вот про Крым таких заявлений не помню, потому мне и стали интересны рассказы olex@ про Крым и русскоязычное население.

Вам уже привели цитату Кабаева про российский язык, Крым и Донбасс.
Кремль использует росс.язык, как ключевой инструмент геополитической борьбы.
Поэтому его интенствно выдавливают из информпространства Украины и других бывших республик бывшего СССР.
Чтоб меньше оставалось росс.язычных и некого было защищать. Закономерная "ответочка".

В Ливии объективно нет никакого "уровня жизни"... идет постоянная гражданская война...

Давайте вы сначала посмотрите стат. данные (хотя-бы на вики), а потом расскажите про уровень жизни в Ливии.

[SSSK0]

Давайте вы сначала посмотрите стат. данные (хотя-бы на вики), а потом расскажите про уровень жизни в Ливии.

Ага... только вот у меня несколько знакомых бизнесменов ливийцев, которые хорошо жили при Каддафи, а теперь живут в Киеве... они 2-3 раза в году летают на родину, быстро сбегают обратно и рассказывают, что "страны еще нет... повсюду вооруженные банды бродят... еще рано возвращаться..."

А на вики - так и данные по Сомали и Афганистану приведены... и что из этого?

[Danilo]

Ага... только вот у меня несколько знакомых бизнесменов ливийцев, которые хорошо жили при Каддафи, а теперь живут в Киеве... они 2-3 раза в году летают на родину, быстро сбегают обратно и рассказывают, что "страны еще нет... повсюду вооруженные банды бродят... еще рано возвращаться..."

У меня несколько знакомых бизнесменов, которые хорошо жили при Януковиче, а теперь живут в Москве... и тоже рассказывают про вооруженные банды.

А на вики - так и данные по Сомали и Афганистану приведены... и что из этого?

Ну так и сравни Ливию с Афганистаном. Почувствуй разницу.

[SSSK0]

У меня несколько знакомых бизнесменов, которые хорошо жили при Януковиче, а теперь живут в Москве... и тоже рассказывают про вооруженные банды.

Все верно... это и подтверждает катастрофическое падение экономики под руководством Петиной банды...

[olex@]

Апну.
Трішки гумору
Русский язык — это просто

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Преподаватель: Сегодня мы учим множественные формы! Например, "Одна стена, две стены"
Студент: «Ы» создает форму множественного числа как английский "S"?
П: Типа того, молодец!
С: Две стены, три стены, четыре стены, пять стены!
П: Стоп! Пять стен
С: …?
П: Если пять, то уже не нужно окончание.
С. Понял. Значит 5 мам, 5 женщин, 5 девушк.
П: Нет! Пять девушЕК.
С: Почему?
П: Сложно произносить много согласных вместе. Добавляем гласную.
С: А как же "вздрогнув"? На мой взгляд, это обычно не смущает русских.
П: Не умничай. Посчитай девушек.
С:... 19 девушек, 20 девушек, 21 девушек.
П: Стоп!
С. Что случилось?
П: Двадцать одна девушкА.
С: How? Why?
( Свернуть )
П: Бикоз, бикоз. А теперь сочиняй предложение.
С: Хорошо. 21 девушка пришли в гос...
П: Стоп! 21 девушка пришлА.
С: Но они же пришли. А если 20, то — пришли?
П: Молодец, совершенно верно! Они пришли. Но 21 пришла.
С: Прекрасно, все ясно. А как насчет "эта девушка пришла, эти 3 девушки пришли, эта 21 девушка пришла?
П: Не задавай больше такие вопросы.
С: Ну ок. В принципе, я понял: Если 1 –ка, то 5 –ек. Значит 5 кошек?
П: Молодчина!
С: 5 мушек.
П: Ты звезда!
С: 5 белек!
П: Нет! 5 белОк
С: Почему?
П: Так положено. А теперь добавь прилагательное. Например "смешные белки"
С: Ок... 2 смешные белки, 5 смешные белок
П: Стоп!
С: Что?? Я сказал белОК!
П: 5 смешнЫХ белок
С: Почему?
П: Их много.
С: А четыре не много?
П: 4 — нормальное количество. А Вы когда–нибудь видели 5 белок?
С: Если честно, нет, но... почему 4 смешные а пять смешных?
П: Так положено.
С: Это какое–то безумие... Как 4 может так сильно отличаться от 5??
П: А как же Ваш английский?? "1 fish, 2 fish". Вот полное безумие!
С: Ясно. Ну, 5 смешных белок.
П: Ой, какая милая картинка, 5 прелестных смешных белок! Молодечик! А теперь мужские слова! "Стол" попробуй.
С: Один стол, два столы.
П: Нет–нет–нет. Два столА.
С: То есть, когда больше, чем один, то слово станет женского рода?
П: Нет. Это родительный падеж в единственном числе.
С: Единственное? Но их два...
П: Совершенно верно, их два, поэтому единственное число, молодец!
С: А если 5? Также убираем конец слова?
П: Нет, мой дорогой, Наоборот. Добавляем –ов.
С: Пять столов?
П: Молодчинка! Теперь другое слово попробуй.
С: 1 палец, 2 палеца, 3 пал...
П: Ой, боже ты мой! 2 ПальцА же.
С: Но вы сказали, что сложно произносить много согласных вместе, поэтому добавляем гласную. Но тут мы убираем?
П: Конечно убираем.
С: 5 пальцов?
П: Как ты думаешь?
С: Неправильно...
П: Конечно, неправильно. 5 ПальцЕв. Теперь склоняй слово "брат"
С: 1 брат, 2 брата?
П: Ну, ты мой умненький!
С: 5 братов!
П: Братьев!
С!
П: Не надо так на меня смотреть, я всего лишь хочу тебе помочь. Теперь слово "мужчина".
С: Ок... Одна мужчина, две мужчины, тр...
П: Стоп! Что ты делаешь?? ОдИН мужчина.
С: Но... Слово заканчивается на А…
П: Мужчина должен иметь мужской род. Он же мужчина!
С: Ок... Один мужчина, два мужчинаа
П: Что за "аа"?
С: К мужскому слову добавляем "а", нет?
П: Не к слову мужчина же. Два мужчинЫ.
С: Ок. Значит "мужчина" — мужское слово, но ведет себя по правилам женского рода?
П: Да, умничка! Теперь добавь прилагательное.
С: 1 послушный мужчина?
П: Верно.
С: Дальше нет подвохов?
П: Нет, конечно. Русский язык — логичный язык!
С: 2 послушные мужчины.
П: Нет–нет–нет! Нужно мужское окончание прилагательного!
С: Вы сказали, что это слово ведет себя по правилам женского рода!
П: А я сказала, что прилагательное тоже так делает?
С: Ну, нет. Эх. Ладно, тогда как правильно? Если количество 2, то нужен родительный падеж в единственном числе... 2 послушного мужчины!
П: 2 послушных!
С: Стоило ожидать... А как если 5? "Мужчинов"?
П: "5 послушных мужчин"
С: Ааа, помню, "мужчина" — мужское слово с женским родом.
П: Вооот! Теперь средний род будем учить!
С: А это что? Есть род, который не женский и не мужской? Такое может быть??
П: Конечно,может. Этот род для всего, что между ними. Все что "в середине" — поэтому средний род! Например, "слово".
С: Какое слово?
П: Слово — слово
С: 1 слово, 2 сло... Я боюсь...
П: 2 словА
С: Как мужское слово?
П: Точно!
С: 5 словов!
П: Нет!
С: 5 словоев?
П: 5 слов
С: Слов нет… Как женское слово?
П: Да–да.
С: Ясно, логично. В середине же...
П: Вот, ты врубился! Попробуй еще слово.
С:1 кино, 2 кина, 5 кин.
П: Ой, боженьки, нет нет нет. 2 кино, 5 кино.
C: Так положено?
П: Разумеется. Попробуй другое слово.
С: Пиво?
П: Отличное слово!
С: 1 пиво, 2 пива?
П: Молодющечка ты мой!
С: 5 пив?
П: 5 бокалов пива.
С: Please... you're hurting me...
П: Ноу пейн, но гэйн. А теперь "Дерево".
С: Уж уволь, не могу...
П: Да что ты? Можешь можешь! Верь в себя.
С: Ок, яповерю в себя... I can do this. Craig — strong! 1 дерево, 2 дерева...
П: Ты все понял, мой дорогущий!
С: 5 Дерев.
П: 5 ДеревЬЕВ!
С: Русский умом не понять... Я щас выпрыгну из окона!
П: Из окНА. Мы же убираем гласные, помнишь?
С: Yeah, no, стоп! I'm leaving, bye, goodbye, goodbye forever

[SSSK0]

Апну. Трішки гумору Русский язык — это просто

Русский умом не понять... Я щас выпрыгну из окона!

[olex@]

Активіст і волонтер з Бахмута Артем Мірошниченко помер в лікарні після того, як 29 листопада його жорстоко побили.

Про це повідомляє брат загиблого Сергій Мірошниченко.
«Прошу припинити допомогу. Артем помер», – написав він на сторінці у соцмережі.

«Помер не від кулі російського окупанта чи їхнього посібника. Не від ворожого ГРАДу. Помер через ненависть до української мови з боку місцевих тітушок, які почувши його мову, здійснили на нього напад», пише на своїй сторінці у фейсбуці голова правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» Станіслав Федорчук.

«Я не бачу причин більше мовчати. Надто багато років ми мовчали про очевидне.

Українська Донеччина та Луганщина – існує. Попри війну, відсутність реальної підтримки з боку будь-кого, крім невеликого кола людей.

Право бути українцем та говорити українською – практично завжди було викликом для місцевого криміналу, орієнтованого на Росію. Для місцевої влади, яка снила Москвою та тульськими пряниками. Нафталінових керівників освітніх та культурних закладів для яких українське означало тільки маргінальне, смішне, непотрібне. Віночки і гопки скакати.

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Війна Росії проти України на Донеччині та Луганщині показала, що російським окупантам кісткою в горлі стоять українці, які пам’ятають про те, хто вони. За слово українською, за знайдені жовто-блакитні стрічки в речах можна було потрапити на підвал.

Але ця війна почалася не в 2014 році. Донецька мафія та олігархи Донеччини та Луганщини робили все аби маргіналізувати Україну та її прояви. Аби система освіти та науки належала совку та вірним підлабузникам. Щоб виховували й далі людей без прапору й національності. Без знання мови та історії.

Сьогоднішня смерть Артема Мирошниченка – це черговий злочин проти України. Це не хуліганська бійка з летальним результатом, як нас будуть переконувати місцеві поліцейські. Це продовження війни проти справжніх українців.

Тому коли ви почуєте або побачите виродків, які будуть вам розказувати про те, як потерпає «російськомовне населення Донбасу», нагадайте їм про Артема та сотень тих, кого вже не повернути.

Освіта, наука та культура мають керуватися з Києва. Жодні місцеві «еліти» не мають мати впливу на виховання громадян. Якщо ми не хочемо повторення трагедії та вбивств українців на своїй землі», – йдеться дописі.

Із самого початку війни вся родина Мирошниченків була активними учасниками волонтерського руху в місті, яке несподівано стало прифронтовим, передає Depo.Донбас з посиланням на Тиждень.

Вони не просто відкрито брали участь у патріотичних заходах, а й займались практичною допомогою військовим: понад п’ять років кожного вечора плели маскувальні сітки у волонтерському гуртку, що жартівливо називали "Весела хунта", їздили на будування укріплень навколо міста, постійно відвідували військових.

Артем, як тільки в місті з’явився медичний шпиталь Нацгвардії, одразу запропонував допомагати на кухні: за 2014-2015 рік перечистив, мабуть, тони картоплі, якою потім годували військових медиків та поранених бійців. Не рахуючись з власним часом, він все літо робив ремонт у волонтерській кімнаті, де надавали психологічну та матеріальну допомогу переселенцям. А ще він опікувався тваринами, що залишились на війні, був модератором тематичної групи на Facebook, прилаштовував покинутих тварин у добрі руки.

З початку війни вся родина принципово перейшла на українську — не тільки на офіційних заходах чи в соцмережах, а й в побуті. Мирошниченки часто ділились з друзями досвідом такого переходу, надихали спробувати, давали поради.

"За ці п’ять років я взагалі не можу назвати якусь корисну подію, що організовувалась активістами міста, в якій не брав участь Артем", - каже Володимир Курило, один з друзів Артема.

І в той трагічний вечір він теж не просто гуляв: повертався з фестивалю документальних фільмів про сучасну війну. Про причини конфлікту, яка призвела до бійки розповів випадковий перехожий, що став свідком, але зараз просить зберігти його анонімність

"Вони були добряче на напідпитку, тому їм хотілось відчувати себе сильними. "Чего ты тут ходишь?", - спитали вони випадкового перехожого. Той щось відповів, та пришвидшив рух. "А на нармальном языке ти не можешь? Мы на этом не понимаем!" - почув він", - пише видання з посиланням на це анонімне джерело.

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Через дві години непритомного Мирошніченка знайшла продавчиня кіоску, що неподалік. Вона побігла до батьків, які впізнали сина, викликали швидку та поліцію. Вже вночі Артема на спецавтомобілі відвезли в Лиман, де зараз розташована обласна травматологія. Там йому зробили важку операцію, після чого він впав в кому. Лікарі не дають жодних прогнозів.

В суботу були затримані два неповнолітніх, яких підозрюють у жорстокому нападі на Артема. "Два мешканці міста Бахмута: одному 16, іншому 17, який раніше був засуджений за грабіж. Вони наздогнали його, один з них почав бити рукою і ногою по голові та тулубу, вже коли він лежав на землі. Потім він спробував його протягнути й кинути на узбіччя. Вже непритомного його ще раз кинули головою на тротуарну плитку. По другій людині ще йде слідство, а нападнику інкримінували статтю "Умисне тяжке тілесне ушкодження", але попри наше прохання про продовження арешту, можливий і інший варіант, бо він неповнолітній і раніше не притягався до кримінальної відповідальності", - розповів на терміновому брифінгу, де зібралися не тільки ЗМІ, а й громадськість міста, в.о. начальника Бахмутської поліції Ярослав Межений.

Підозрюваних затримали, одного з них, чиї професійні рухи "бійця" можна побачити на камері спостереження, залишили в ізоляторі на три дні. Подія сколихнула місто, люди були обурені зухвальством підлітків та вимагали жорсткого контролю за цим процесом. Але на першому ж судовому засіданні, де обирали запобіжний захід 16-річному спортсмену, який таким чином вирішив відпрацювати свої навички боїв без правил, громадськості вказали на двері: адвокат довела суду, що "цей натовп" активістів погано впливає на психологічний стан підлітка. На зауваження активістів, що в суді хоча б вона повинна користуватися державною мовою, вона дуже різко відповіла – "в нашом регионе все говорят на русском!" А підліток, своєю чергою, сказав, що не розуміє українську (закінчив державну українську школу, навчається в училищі).

"Після цього вже майже ніхто не сумнівався, що саме українська мова в його нетверезій свідомості стала "тригером", через який почалась бійка", – зазначає видання.

Через п’ять годин суд відмовив у клопотанні прокуратурі, відправивши підозрюваного під домашні арешт. В залі суду підліток дослухався до порад своїх опікунів і попросив пробачення у рідних Артема – мовляв, я не думав, що так все вийде... Громадськість не збирається залишати це поза увагою: зараз почали збирати гроші не тільки на лікування Артема, а й на адвоката, який буде допомагати в цій справі. Планується організація акцій під час судових засідань, навіть якщо буде заборонена присутність у залі сторонніх осіб.

Зараз відпрацьовується інша версія, менш дражлива

16-річний боєць ММА, не професійний спортсмен, побив волонтера на вулиці. За цим спостерігав ще один неповнолітній. Другий зараз знаходиться на умовно-достроковому терміні за грабіж. За даними поліції, хлопець-нападник був напідпитку та вирішив випробувати відомі йому прийоми. Вони хотіли також пограбувати чоловіка, але не змогли забрати сумку, залишили непритомного активіста і пішли додому.

Бо визнати те, що пацани причепилися до Артема лише тому, що той відповів українською, достатньо небезпечно.
Зрозуміло, що можна все це списати на Пачіму в шляпє? чи Пачиму нєт? абощо та будемо чесні і я з цим стикався неодноразово - відповідаючи українською швидше можна нарватися на таке.
Після цього здається огидним проведення толерантних опитувань, що в нашій темі.
Годі лицемірства. Можна просто запустити - українофоб ти чи ні?
Та хто ж чесно відповість?
p/s/ суки... я в Україні живу?

[SSSK0]

p/s/ суки... я в Україні живу?

Все очень печально... за последние 5-6 лет резко выросло количество преступлений, в том числе и на националистической почве...

Националисты избили и ранили из пистолета таксиста, ответившего им по-русски

Во Львове националисты избили уличных музыкантов и поломали им инструменты. Причиной нападения стали песни на русском языке, которыми артисты развлекали туристов и горожан.

Во Львове националисты «Правого сектора» избили туристов белорусов за русский язык.

В селе Буймер Сумской области жестоко избили инвалида-переселенца из Донецка. Мужчина попал в больницу из-за того, что говорил на русском языке.

..................

[drocha]

бред какой то ,во Львове спокойно говорят хоть на китайском ...
но благодаря таким сплетням ,кто то решил защищать русскочелюстных на донбассе
и младенцев едят тоже ,а бандеровцы с фашистами просто зверье какое то
за последние 5-6 лет у людей в голове удивительные вещи происходят ,одни развиваются и умнеют , становятся мудрее,а вот другие
с огромной скоростью падают на дно
но главное вбросить дерьмицо,а другие подхватят и понеслось
вот это печально....

[SSSK0]

бред какой то ,во Львове спокойно говорят хоть на китайском ...

Конечно бред... спокойно во Львове можно говорить на русском... просто показывал на примере, что не стоит постить такое:

Сьогоднішня смерть Артема Мирошниченка – це черговий злочин проти України. Це продовження війни проти справжніх українців.

Та будемо чесні і я з цим стикався неодноразово - відповідаючи українською швидше можна нарватися на таке.

Сообщение отредактировал SSSK0 - Dec 6 2019, 17:07

[drocha]

занятная у вас логика ,как у путина,ну не мудрено с кого вы пример берете

и в чем же заковыка? еще в 80-х там на донбассе можно было получить спокойно по зубам за мову ,и это факт.
а сейчас могут и вальнуть Им же там, такие как ты рассказывают ,что тут за русский расчленяют а потом убивают,вот в чем беда.

[revolver]

типа если бы он ответил на русском, они бы его не били
что за ппц у тебя в голове, olex@

Після цього здається огидним проведення толерантних опитувань, що в нашій темі.
Годі лицемірства. Можна просто запустити - українофоб ти чи ні?
Та хто ж чесно відповість?
p/s/ суки... я в Україні живу?

ты провокатор и пытаешься накрутить сову на глобус
на парня хотели напасть и напали
а ты тут выскокие материи сразу разводишь про недопустимость опросов о языке

мне кажется, именно такие провокаторы и стартовали еврейские погромы
только сейчас в роли евреев ты хочешь испытать русскоязычных

успокойся

если ты всё ещё не понимаешь, я тебе напомню: большинству русскоязычных на украинский язык от "глубоко всё равно" до "наплевать" (имхо)
вы суёте везде свой украинский, прикрываясь тем, что мы живём в Украине и это типа нормально и естественно, когда украинский основной
вам мало было, что украинский один государственный
вы стали его совать и в негосударственную сферу

так чего вы ждёте в ответ? что на замечания, что "только дебил не может выучить украинский" вас будут обнимать и носить на руках?

может вы ждёте, что за русский язык тоже вопрос поставят ребром?
ты этого добиваешься своей истерикой?

[Суничка]

если ты всё ещё не понимаешь, я тебе напомню: большинству русскоязычных на украинский язык от "глубоко всё равно" до "наплевать" (имхо)

Да так все равно, что за него и убить не грех. Ясно-понятно...

[revolver]

Да так все равно, что за него и убить не грех. Ясно-понятно...

не неси чепуху
тех уродов надо найти и наказать